Введення Національним банком України нової банкноти номіналом 2000 грн викликає питання щодо її відповідності сучасним міжнародним практикам. Ексміністр фінансів Ігор Уманський у своєму матеріалі для РБК-Україна висловив серйозні сумніви щодо цього рішення регулятора.
Світові тренди: звуження готівкового обігу
За останні двадцять років розвинені країни світу послідовно йдуть протилежним шляхом — замість розширення, вони систематично звужують сферу великих готівкових номіналів. Основний мотив такої політики полягає у протидії тіньовій економіці, податковому ухиленню та відмиванню грошей.
Банкнота 2000 грн вводиться на тлі глобальних змін у грошовому обігу. Показовим прикладом служить рішення Європейського центрального банку припинити друк купюри 500 євро у 2019 році через ризики її використання в незаконних операціях. Крім того, з 2027 року в Євросоюзі действуватиме єдиний ліміт готівкових розрахунків на рівні 10 000 євро.
Обмеження готівкових розрахунків у європейських країнах
- Греція — максимум 500 євро між юридичними особами
- Іспанія та Франція — 1000 євро
- Італія — 5000 євро
- Бельгія та Португалія — 3000 євро
- Німеччина — від 10 000 євро потрібна ідентифікація, розрахунки за нерухомість заборонені
На цьому тлі рішення України розширити номінальний ряд новою купюрою, за думкою Уманського, виглядає нетиповим для європейської традиції.
Українська специфіка чи світовий тренд?
Колишній міністр фінансів визнає, що військові умови можуть пояснити необхідність збільшення попиту на великі готівкові номіналі в Україні. Однак він наголошує: якщо це справді обґрунтування, то слід говорити про українську специфіку, а не видавати це за загальносвітову тенденцію.
Уманський також оскаржує аргумент НБУ щодо економії на логістиці. На його переконання, такі збереження порівняно незначні. На доказ він наводить суму 82 млрд гривень, витрачену Нацбанком у 2025 році на стерилізацію надлишкової ліквідності через депозитні сертифікати.
Репутаційні та макроекономічні ризики
Ексурядовець вбачає ризик того, що ринок може сприйняти появу нової банкноти 2000 грн як сигнал про подальше знецінення гривні. Навіть якщо логістичний ефект підтвердиться, він може не компенсувати потенційні репутаційні та макроекономічні наслідки.
Якщо аргументація регулятора базується на накопленій інфляції та курсових змінах, то більш послідовним кроком могла б бути одразу introduкція купюри номіналом 5000 грн, вважає Уманський.
Деномінація замість поступового розширення
На його думку, після завершення війни Україні варто розглянути проведення деномінації гривні як системного способу оновлення номінального ряду. Це видалося б логічнішим рішенням, ніж поступове запровадження все більших купюр.
Нацбанк запровадить банкноту 2000 грн з 4 вересня 2026 року. Це стане найбільшим номіналом в історії української гривні. На лицьовому боці будет зображений український поет і дисидент Василь Стус. Регулятор обґрунтовує це рішення накопленою інфляцією, зростанням доходів та цін, а також збільшеним попитом на готівку великих номіналів під час військових дій. На думку НБУ, нова купюра спростить великі розрахунки та знизить витрати на виготовлення і доставку готівки.
Матеріал підготовлено виключно з ознайомчою метою і не є фінансовою порадою. Перед ухваленням інвестиційних рішень рекомендуємо звернутися до ліцензованого фінансового консультанта.
