Україна перебуває у найскладнішому з економічної точки зору періоді повномасштабної війни. Російські удари все більше спрямовуються на промислові об’єкти, логістичні вузли та комерційну інфраструктуру, намагаючись підірвати виробничі можливості й послабити господарство країни, повідомляє РБК-Україна з посиланням на The New York Times.
Екскалація атак на економіку
Військовий конфлікт постійно трансформується, переходячи у площину економічного протистояння. Москва та Київ атакують один одного промислові комплекси, транспортні коридори та бізнес-активи, намагаючись максимально пошкодити господарчу базу суперника. Українські керівники називають цю тактику «тотальною війною» — удари вже не обмежуються військовими цілями, а прямо спрямовуються на зменшення виробництва, розірвання ланцюгів постачання та скорочення зайнятості.
Російські сили суттєво розширили спектр цілей: під атаки потрапляють склади, портова інфраструктура, залізничні об’єкти, прикордонні пункти та морські судна. Недавно атаки охопили також інтернет-мережу, унаслідок чого близько 100 тисяч домогосподарств залишилися без доступу до онлайн-сервісів.
Вплив на виробництво та споживання
Тривалі повітряні тривоги створюють серйозні перешкоди для економічної діяльності. Підприємства змушені припиняти роботу, а громадяни значну частину часу перебувають у укриттях, що безпосередньо позначається на комерційній активності та обсягах продажів. Попри відносно високу купівельну спроможність населення, люди практично не можуть повною мірою здійснювати покупки через постійні атаки та сбої в роботі господарства.
За оцінкою Європейського банку реконструкції та розвитку, економічні збитки від російської кампанії можуть досягти близько 10 мільярдів доларів до завершення року. Банк знизив прогноз зростання української економіки на 2026 рік з 2,2% до 1,5% (рішення прийнято 24 вересня). Деякі економісти припускають, що за підсумками поточного року економіка України взагалі може не показати позитивного росту.
Головний економіст ЄБРР Дімітар Богов наголосив, що через нестачу трудових ресурсів і посилення бомбардувань Україна входить у «найскладніший період війни». Розповсюджена переконання, що втрати в економіці виникають не лише від безпосереднього руйнування об’єктів, а й від втрачених продажів, непровідних робочих днів та логістичних срибів.
Розруйнована транспортна база
Залізнична інфраструктура України зазнає особливо тяжких втрат. До початку повномасштабної агресії країна мала близько 1800 локомотивів, але вже втратила приблизно 500 одиниць. За поточними темпами удари Росія знищує приблизно один локомотив щодня. Пошкодження портової інфраструктури, залізниці, прикордонних переходів і суден ускладнюють експортні операції України.
Влітку російські удари сконцентрувалися на зерносховищах з метою обмежити можливості України зберігати врожай. У відповідь Європейський Союз розпочав поставляти Україні мобільні зернові сховища.
Адаптація бізнесу та українські контратаки
Український бізнес змушений швидко адаптуватися до нових умов. Компанії переміщують склади в розподілені та підземні локації, пошукують альтернативні логістичні маршрути та намагаються зменшити залежність від крупних об’єктів, які легко можуть стати мішенями. Водночас Україна завдає вдаль по російській господарці, особливо по нафтовій промисловості — дрони атакують рафінерії та комерційні об’єкти РФ.
Таким чином, протистояння дедалі більше набуває характеру економічного змагання, де кожна зі сторін намагається не тільки досягти військових цілей, але й нанести максимальні економічні збитки противнику.
