Українська металургія опиняється під серйозним тиском через нові умови доступу до ринку Євросоюзу. За даними Politico, безмитна квота для України на постачання сталевої продукції до ЄС становить лише 1,05 млн тонн — це на 60% менше від попереднього рівня. Така цифра, на думку галузевих експертів, фактично означає втрату частки ринку для українських меткомпаній.
Як розраховувалася квота і чому методологія викликає критику
Єврокомісія визначила розмір квоти на основі обсягів українського сталевого експорту до Європи за період з 2022 по 2024 рік. Однак саме ці роки були позначені суттєвим падінням відвантажень через повномасштабну війну. Натомість дані за 2025 рік, коли експорт відновився і досяг 2,2 млн тонн, до розрахунку включені не були. Таким чином, квота виявилася менше половини від фактичного річного експорту.
Водночас нове європейське законодавство щодо сталевих квот передбачало преференційний підхід до України з огляду на триваюче російське вторгнення. Попри це, на практиці такий підхід реалізовано не було.
Позиція «Інтерпайпу» та соціальні наслідки
Генеральний директор української промислової компанії «Інтерпайп» Лука Занотті назвав поточний розмір євроквот на сталь серйозним ударом по вітчизняній металургійній галузі, яка продовжує функціонувати у прифронтових регіонах в умовах воєнного стану. За його словами, встановлені обмеження ігнорують соціальні та економічні наслідки для тисяч працівників, їхніх родин і громад, що залежать від роботи металургійних підприємств.
Окремо «Інтерпайп» вказує на статистичну помилку у вихідних даних за 2022–2024 роки, через яку квота на безшовні труби виявилася заниженою на 30%. Лука Занотті розраховує, що Єврокомісія усуне цю похибку до кінця третього кварталу 2026 року. Запит Politico до Єврокомісії щодо методології розрахунків на момент публікації залишився без відповіді.
Ширший контекст: що означає новий регламент ЄС
З 1 липня 2026 року набуває чинності новий регламент Євросоюзу щодо захисту ринку сталі. За попередніми оцінками, він може призвести до скорочення українського сталевого експорту до ЄС на 50%. Це особливо болісно для економіки країни, зважаючи на роль галузі:
- 7,2% ВВП України у 2024 році;
- 6,4 млрд доларів експортної виручки, або 15,4% від загального обсягу;
- близько 1 млрд доларів податкових надходжень до бюджету.
За таких умов питання справедливого розрахунку квот на сталь набуває не лише економічного, а й стратегічного значення для воєнної економіки України.
