Частка місцевих податків і зборів у власних доходах загального фонду місцевих бюджетів демонструє стійке падіння: якщо у 2019 році вона сягала майже 27%, то на теперішній момент скоротилася до 22-23%. Найбільші втрати торкнулися саме плати за землю — цей источник надходжень втратив близько 10 відсоткових пунктів за п’ять років.
Таку оцінку ситуації дала голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк під час обговорення стану дохідної бази територіальних громад.
Структура місцевих надходжень: яке значення мають податки?
За останні роки місцеві податки й збори формують приблизно чверть власних доходів місцевих бюджетів. Однак всередину цієї структури розподіл вкрай нерівномірний: єдиний податок забезпечує понад половину всіх місцевих податків, водночас плата за землю неухильно втрачає своє значення.
Шуляк наголосила на критичній важливості фінансової незалежності громад: «Саме громади тримають на собі критичні послуги, приймають переміщених людей, ремонтують інфраструктуру. І чим міцніший їхній власний дохідний фундамент, тим менше вони залежать від трансфертів і тим більше здатні планувати наперед».
Справжні причини скорочення: війна й технічні прогалини
Падіння частки місцевих податків у доходах громад пояснюється не лише прямими втратами внаслідок війни. Значний аспект проблеми криється в технічній невідповідності обліку: частина землі, нерухомості та платників просто відсутня в системах реєстрації. Те, чого немає в реєстрі, відповідно, не потрапляє й до бюджету.
Разом з тим голова комітету виділила позитивний сигнал: надходження від податку на нерухомість демонструють найдинамічніший темп зростання серед місцевих податків. Це свідчить про прихований потенціал — можливість повернути до оподаткування об’єкти, які нині вибули з облікових систем.
«Зниження частки місцевих податків у доходах громад — це поєднання об’єктивних наслідків війни й неповних облікових даних, а не ознака вичерпання самого джерела надходжень», — підсумувала Шуляк.
Паралельно із цим Верховна Рада заявила про необхідність 40 млрд грн з державного бюджету на плани стійкості та підготовку територій до зимівлі. Шуляк водночас наголосила на тому, що ефективне використання цих ресурсів потребує належної координації на місцевому рівні та супровідних законодавчих змін.
