Російські обстріли знищили майже всі стаціонарні заправки у прифронтових громадах Сумської та Чернігівської областей. Багато операторів відмовляються відновлювати ці об’єкти, опасаючись повторних атак. Влада готує закон про мобільні АЗС, але з виникненням нових загроз виникають серйозні питання щодо їхньої безпеки та ефективності.
Мобільні АЗС як законодавче рішення
Мінфін разом із податківцями та представниками паливного сектору розробляє законопроєкт, спрямований на легалізацію пересувних заправних комплексів. Це мав би дозволити забезпечувати паливом громади, де традиційні станції були зруйновані або їхня експлуатація становить ризик для населення.
“Укрнафта” вже готується до такої роботи: компанія розглядає можливість переобладнання бензовозів невеликої місткості в мобільні АЗС і планує розширити цей парк. Проте для повноцінного впровадження такої схеми необхідні змінення до чинного законодавства.
Головна загроза — FPV-дрони
За словами паливного експерта Дмитра Льоушкіна, співзасновника групи компаній Prime, ефективність мобільних АЗС залежатиме від конкретної безпекової ситуації. У Харкові, Запоріжжі та Сумах, де активно використовуються керовані FPV-дрони, розгортання стаціонарних або мобільних заправок становить критичний ризик.
“Коли мобільна АЗС буде стояти — неважливо, де саме, під кущами чи в деревах, — мені цікаво, хто ж буде працювати на цій мобільній АЗС і чекати, коли по ній прилетить”, — наголосив експерт.
У районах із інтенсивною активністю дронів Льоушкін пропонує розглянути альтернативний формат — адресну доставку пального звичайними легковими машинами, подібно до сервісу кур’єрської доставки Glovo.
Диференційований підхід залежно від рівня небезпеки
Експерт переконаний, що законодавство потрібно адаптувати до різних рівнів загрози в окремих громадах:
- у менш небезпечних районах мобільні АЗС можуть швидко відновити доступ до пального з використанням захисних сіток;
- у високоризикових територіях дозволити приватну доставку пального без надмірної регламентації;
- забезпечити максимальну гнучкість законодавства з урахуванням динамічної зміни безпекової ситуації.
Мобільні АЗС технічно прості — це автомобіль з ємностями для пального та обладнанням для його відпуску. Але їхнє розгортання залежатиме передусім від готовності людей та бізнесу працювати в умовах постійної загрози.
Ризик стихійної торгівлі паливом
Льоушкін не вважає, що відсутність заправок автоматично означатиме паливну кризу. За його оцінкою, якщо легальний ринок не задовольнить попит, його місце займе стихійна торгівля. Однак такий сценарій позбавляє державу контролю над якістю пального, сплатою податків та прозорістю ринку.
Окрему проблему становить небажання власників зруйнованих станцій повертатися до роботи в небезпечних районах. Навіть легалізація мобільних АЗС не гарантує їхньої появи, оскільки це означає додаткові витрати і ризики для бізнесу.
Необхідність більш гнучкого законодавства
За словами експерта, нинішня версія законопроєкту «досить сира» та не враховує реалії паливного бізнесу в умовах війни. Дрони стають далекобійнішими та швидшими, тому законодавство має бути максимально гнучким, здатним змінюватися разом із ситуацією на місцях.
Льоушкін пропонує спростити доступ до роботи з паливом за аналогією з тимчасовими правилами 2022 року: дозволити людям займатися поставками пального з простою декларацією та мінімальними зборами, щоб держава мала базовий контроль над сектором.
Експерт очікує, що премʼєр-міністр Сергій Корецький, який має значний досвід у паливному ритейлі (очолював мережу АЗС WOG та керував “Укрнафтою”), внесе суттєві правки до документа.
