Жовтень приніс суттєве загострення ситуації на валютному ринку України. Попит на іноземну валюту від імпортерів досяг рекордних рівнів, змушуючи Національний банк різко збільшити обсяги продажу з резервів. До кінця місяця курс долара на міжбанку майже досягнув позначки 45,7 гривні, встановленої Державним бюджетом на 2026 рік.
Рік почався із офіційного курсу 42,35 гривні за долар. Стратегія гнучкого курсоутворення спочатку припиняла різку девальвацію, але восени на тлі негативних економічних процесів послаблення суттєво пришвидшилось. На готівковому ринку курс продажу вже перебував у межах 45,95-46,30 гривень/долар.
Найвищі точки досягнуті 29 жовтня, коли міжбанк відкрився курсом 45,56 гривень/долар. Проте наприкінці місяця НБУ відкоригував коливання: в п’ятницю 30 жовтня курс закрився на 45,39, а офіційний курс на 31 жовтня встановлено на рівні 45,53 гривень/долар.
Чому попит на валюту досяг максимальних обсягів
Валютні інтервенції НБУ із задоволення попиту імпортерів зросли драматично. Якщо у серпні вони становили 4,8 млрд доларів, то вже у вересні перевищили 5,5 млрд. За період 28 вересня – 23 жовтня продажі валюти вже зашкалили за 5 млрд доларів, сигналізуючи про можливе перевищення вересневого обсягу.
Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, зазначає, що якщо в першій половині року середньотижневі обсяги становили близько 900 млн доларів, то останніми місяцями вони коливаються навколо 1,2 млрд та часто його перевищують. Такий зріст навантаження на регулятор відбувається на фоні постійної підтримки міжнародної фінансової допомоги та валютних резервів.
Експерти називають кілька ключових чинників зростання попиту на валюту:
- Масовані атаки на вітчизняну інфраструктуру та виробництво, що вимагають коштів на закупівлю генераторів, запасних частин та обладнання за кордоном
- Суттєві руйнування експортних потужностей, що зменшує надходження валютної виручки
- Критична ситуація з державним бюджетом та дефіцит податкових надходжень через знищення бізнесу
- Тиск з боку паливного сектору внаслідок високої вартості нафти і пального
- Недостатність трансшів від міжнародних партнерів та невизначеність надходжень у наступному році
Психологічні фактори та готівковий ринок
Готівковий валютний ринок активно реагує на міжбанківські процеси, але часто перебуває на вищих рівнях. 31 жовтня курс купівлі в банках досягав 45,20-45,50 гривень/долар, а курс продажу – 45,90-46,30. Зростання попиту на готівці пов’язано з негативними очікуваннями та побоюваннями подальшої девальвації гривні.
Психологічний чинник залишається вагомим. Коли люди спостерігають поступове зростання курсу долара, вони природно намагаються захистити свої заощадження шляхом обміну на іноземну валюту. Антон Курінний, експерт ОТП Банку, пояснює, що тимчасовий дефіцит готівкової валюти спричинив піднесення курсу на готівковому ринку вище 46,00-46,30 гривень/долар, проте ситуація має стабілізуватися за кілька днів.
Скільки можна заробити на девальвації
Уряд України має прямий фінансовий інтерес до послаблення гривні. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин розраховує, що зниження курсу гривні на одну одиницю дозволяє Національному банку дати державному бюджету додатково 4-5 млрд гривень лише внаслідок курсової різниці. Для порівняння: держбюджет може недоотримати до 70 млрд гривень податків через руйнування бізнесу.
Крім того, міжнародна допомога надходить у доларах та євро. При конвертації за нижчим курсом гривні обсяги гривневих надходжень до державної казни зростають, допомагаючи закрити бюджетні розриви.
Яких курсів очікувати в листопаді
Експерти розділяють песимістичні та умовно оптимістичні прогнози щодо девальвації гривні. За відсутності нових критичних потрясінь Сергій Мамедов передбачає коливання переважно в межах 45-45,7 гривень/долар протягом листопада.
Антон Курінний припускає, що НБУ формує новий курсовий коридор 45,25-45,75 гривень/долар для кінця року. Традиційна сплата квартальних податків у листопаді може підтримати гривню та дозволить регулятору скоротити використання золотовалютних резервів.
Олександр Мартиненко з ICU наголошує, що головними факторами для гривні залишаються наявність міжнародної допомоги та політика валютних інтервенцій НБУ. За умови достатніх обсягів такої допомоги регулятор зможе контролювати ситуацію та дозволити лише помірне послаблення гривні.
