Виробники нафти на Близькому Сході активно залучають човникові перевезення для доставки сировини через Ормузьку протоку, уникаючи санкцій та забезпечуючи стабільність світових цін. Як повідомляє Bloomberg, цей метод дозволяє запобігти гострому дефіциту на глобальному ринку попри постійні військові загрози у регіоні.
Компанії перевантажують барелі з танкера на танкера в Оманській затоці біля узбережжя Оману, обходячи офіційні торговельні канали. За оцінками аналітиків, обсяги такої прихованої доставки сягають 4 мільйонів барелів щодня. Судна перетинають протоку з деактивованими транспондерами, щоб мінімізувати ризик атак.
Як прихована доставка вплинула на глобальні ціни
Завдяки човниковим перевезенням, альтернативним трубопроводам та випуску стратегічних запасів ціна на нафту сорту Brent у серпні утримується в діапазоні 80–90 доларів за барель. Це істотно нижче від первинних ринкових прогнозів про можливий стрибок до 150 доларів на барель.
Прихована доставка нафти стала єдиним реалістичним варіантом для багатьох експортерів. «Це темна угода. Це єдиний варіант зараз, оскільки не всі власники готові ризикувати», — охарактеризував ситуацію Панкадж Ханна, керівник Heidmar Maritime Holdings Corp.
Позиція постачальників та загрози в регіоні
Державна нафтова компанія ОАЕ ADNOC підтвердила прагнення продовжувати експорт попри численні атаки на судна. «Незважаючи на неодноразові напади на наші кораблі, ми маємо намір продовжувати виконувати свій обов’язок щодо безпечного постачання енергії на світові ринки», — заявила компанія, наголошуючи на ризиках для персоналу та об’єктів інфраструктури.
Схеми човникової торгівлі використовують також Ірак, Катар та Кувейт. Кожна операція прихованої доставки потенційно наражає моряків на підвищений ризик та дестабілізує критично важливі енергетичні потоки.
- Обсяги прихованої доставки перевищують 4 мільйони барелів на день
- Судна використовують деактивовані транспондери для безпеки
- Ціна Brent утримується в межах 80–90 доларів за барель
- Чотири країни залучені до човникових операцій
Конфлікт навколо Ормузької протоки загострився після заяв президента США Дональда Трампа про намір визнати цю стратегічну артерію територією Сполучених Штатів. Іран рішуче відкинув цю ініціативу, назвавши її «фантастичними ілюзіями», та підкреслив, що суверенітет неможливо закріпити публікацією в соцмережах. Тегеран також заявив про готовність блокувати цей ключовий торговельний маршрут у разі подальшого американського тиску.
