Російський уряд виснажує традиційні джерела фінансування та все частіше звертається до непрямої емісії грошей. За інформацією Служби зовнішньої розвідки України, Москва більше не може залучати достатні обсяги коштів через звичайний продаж державних облігацій на ринку.
Механізм прихованого друку рублів
Схема функціонує за чітким алгоритмом: російське Міністерство фінансів випускає нові боргові папери, державні банки їх скуповують, а Центробанк РФ забезпечує ці закупівлі необхідною ліквідністю. Таким чином, державний борг перетворюється на інструмент непрямої емісії грошей.
Розвідувальне відомство підкреслює: «У результаті бюджет отримує кошти, але ціною залежності економіки від друкування рублів і зростання інфляційних ризиків».
Масштаби та обсяги запозичень
Мінфін Росії зареєстрував два нові випуски облігацій загальним обсягом 19,2 млрд доларів:
- 6,4 млрд доларів із погашенням у 2037 році
- 12,8 млрд доларів із погашенням у 2042 році
На 1 липня російські банки володіли державними облігаціями на 248,1 млрд доларів — це становить майже 9% усіх активів банківської системи. Протягом першої половини 2026 року цей показник виріс на 6,5 млрд доларів.
Дефіцит бюджету як головна причина
Стрімке зростання видатків на військові операції призвело до катастрофічного дефіциту державного бюджету. За перші шість місяців 2026 року він наблизився до 77 млрд доларів. СЗРУ прогнозує, що додаткові військові видатки можуть перевищити планові обсяги ще на 51,3–64,1 млрд доларів.
Центробанк РФ, у свою чергу, очікує, що до завершення року дефіцит може досягнути 105,1 млрд доларів.
Утруднення доступу до традиційного позичання
Російська влада стикається з опором на міжнародних ринках капіталу. Високі відсоткові ставки та низький попит інвесторів змушують Мінфін скасовувати аукціони. У червні та липні було відмінено щонайменше три торги з продажу облігацій.
Розвідка наголошує: «Перехід до примусового залучення ресурсів держбанків не вирішує проблему дефіциту, а лише приховує її». Така модель робить російську економіку ще більш вразливою до инфляційних шоків і залежною від друкування валюти.
Паралельно Служба зовнішньої розвідки фіксує, що багатіші громадяни РФ виводять кошти в криптовалюту, закордонну нерухомість та приватні інвестиційні фонди, що сигналізує про втрату довіри до рублю та російської фінансової системи.
