Український продуктовий ритейл розділений між двома конкуруючими моделями: з одного боку — корпоративні мережі АТБ, Fozzy та Varus, які побудували стандартні структури управління, з іншого — регіональні оператори на кшталт «Близенько» та «Таврія В», що утримують повноту влади в руках засновників.
Всі три провідні гравці продуктового ритейлу походять з Дніпра. Компанія Berta Group, якій належать мережа «Близенько» та 40% дискаунтерів «Торба», наразі переходить від суто сімейного управління до формування наглядової ради — це має забезпечити преемственність бізнесу для прийдешніх поколінь.
Переваги та обмеження кожної моделі
Сімейний продуктовий ритейл розраховує на довгострокове планування: власники мислять категоріями поколінь, а не квартальних результатів. Професор Михайло Колісник з Київської школи економіки наголошує, що такі компанії приймають рішення швидше, ретельніше відслідковують операційні процеси й обережно використовують фінансовий важель — це допомагає їм стійкіше пережити кризу ліквідності.
Корпоративні структури мають інші сильні сторони:
- Доступ до дешевого фінансування для експансії;
- Залучення професійних управлінських команд;
- Впровадження міжнародних практик та стандартів.
За словами того ж експерта, корпоративна модель стає переважною під час фази масштабної експансії, однак потребує здатності узгоджувати інтереси різних акціонерів і часто супроводжується бюрократизацією процесів.
Якість управління як ключовий чинник
На думку Колісника, визначальний фактор успіху в продуктовому ритейлі — це не сама форма власності, а якість управління капіталом та здатність оперативно реагувати на ринкові коливання. Генеральний директор Berta Group Олександр Бережанський впевнений, що обидві моделі можуть тривалий час співіснувати на ринку, адже кожна послуговується своїми конкурентними перевагами.
Таким чином, битва за лідерство в українському продуктовому ритейлі визначається не типом структури, а ефективністю прийняття рішень, контролем витрат та адаптивністю до змін.
