Передача Алжиром сучасних вертольотів до Нігеру свідчить про зміну геополітичного курсу у Західній Африці. На початку серпня африканські держави обмінялися військовою технікою, що засвідчує налагодження двосторонньої співпраці поза впливом Moskwy.
За словами Івана Киричевського, військовослужбовця 413-го полку Сил безпілотних систем “Рейд” та експерта Defense Express, ця угода включала передачу двох ударних вертольотів Mi-24 SuperHind Mk.III та двох Ми-171. Особливість цієї операції полягає в тому, що модернізовані машини створювались за активної участі українського оборонного підприємства “Авіакон”.
Українська роль у розвитку африканської техніки
Вертольоти Mi-24 SuperHind Mk.III являють собою глибоку модернізацію радянської платформи компанією ATE з ПАР, де украї́нські фахівці внесли вагомий внесок. Машини отримали 20-міліметрову автоматичну гармату замість носової кулеметної установки, а також протитанкові ракети Ingwe з лазерним наведенням та дальністю до 5 тисяч метрів.
Бортова апаратура доповнилась лазерним далекоміром, тепловізором та оптико-електронною камерою у носовій частині. Корпуси вертольотів модернізовані із застосуванням сучасних композитних матеріалів, що значно підвищило їхні тактико-технічні характеристики.
Послаблення впливу Росії в африканському регіоні
Киричевський наголошує, що протягом 1999–2004 років для Алжиру було модернізовано 33 машини цього типу, і станом на початок року в строю залишалось близько 30 одиниць. Передача техніки Нігеру виявилась значною, оскільки місцеві збройні сили раніше розташовували лише два Ми-35 та один Ми-17.
“Алжир та Нігер історично вважаються країнами, що мають позитивні відносини з Кремлем, однак нині вони налагоджують безпосередню двосторонню співпрацю “в обхід” Москви. Це сигналізує про поступову втрату російського впливу на африканському континенті”, — зазначив експерт.
Альтернативно, алжирські військовики могли позбавлятися від старішої техніки, усе ж таки ситуація демонструє відхід від російської залежності. Алжир володіє близько 42 ударними вертольотами Ми-28 російського виробництва, проте обирає розвивати зв’язки через інші канали.
Водночас Росія активно розширює військову присутність у Лівії, контролюючи шість ключових авіабаз. За даними Національного агентства геопросторової розвідки США, ці операції спрямовані на розширення москвицького впливу в Північній Африці та Сахелі. Африканський оборонний форум припускає, що РФ використовує стратегічне положення Лівії для переправлення зброї по континенту, зокрема до Судану та Чаду.
