Після завершення саміту НАТО в Анкарі Кремль опинився у вкрай незручному дипломатичному становищі. Розрахунок на те, що Росія залишатиметься пріоритетним партнером Білого дому, не справдився — натомість Дональд Трамп продемонстрував помітну підтримку України. Таку оцінку подій виклав політичний експерт Іван Преображенський у своїй колонці для Deutsche Welle.
Що сталося в Анкарі і чому Москва прорахувалася
На саміті Трамп оголосив про готовність видати Україні ліцензію на виробництво ракет Patriot і натякнув на можливе зміцнення української протиповітряної оборони. Окрім того, він схвально відгукнувся про удари українських сил по російській енергетичній інфраструктурі, назвавши їх чинником, здатним наблизити кінець війни. Після зустрічі з Володимиром Зеленським американський президент також заявив, що найближчим часом має намір зателефонувати Володимиру Путіну.
Саме ця обіцянка спровокувала блискавичну реакцію Москви: російська сторона негайно підтвердила готовність до розмови. Однак дзвінок так і не відбувся. На думку Преображенського, це фактично поставило Кремль у дурне становище — очікування зависло в повітрі, не отримавши жодного розвитку.
Водночас було скасовано заплановані візити спецпредставників Трампа — Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера — до Москви: спочатку їх відклали, а потім відмінили повністю. Аналітик розцінює це як недвозначний сигнал: Вашингтон більше не налаштований вести діалог із Росією без конкретних компромісних пропозицій із її боку.
Суперечливі сигнали з Москви і тиск з боку США та України
Поведінка російських посадовців також не додає Кремлю переконливості. Глава МЗС Сергій Лавров продовжує апелювати до ультимативних вимог, тоді як речник президента Дмитро Пєсков робить розмиті заяви щодо можливих контактів із Білим домом. Сам Путін публічно ситуацію не коментує.
Натомість Київ і Вашингтон нарощують тиск:
- Зеленський підтвердив досягнення домовленостей щодо Patriot;
- сенатор Ліндсі Грем повідомив про узгодження з Білим домом оновленого законопроєкту про жорсткі санкції проти Росії.
«Кремль у безвиході: складна ситуація в тилу, бракує ресурсів для різкого загострення на фронті, немає аргументів для Трампа і немає готовності пропонувати компроміс. Але доведеться — якщо, звісно, американський лідер знову раптово не передумає, зламавши конструкцію, яка вперше так вдало вишикувалася для початку реальних переговорів», — резюмує Преображенський.
Окремі аналітики, зокрема Марк Галеотті, вважають, що масовані російські удари по українських містах з численними жертвами серед цивільних є відповіддю на атаки України по нафтопереробних заводах і трубопроводах. На його думку, з відчаю Путін може вдатися до нової хвилі мобілізації або диверсій проти європейських об’єктів, однак будь-який сценарій ескалації пов’язаний із серйозними ризиками.
