Ексгенерал НАТО Дорін Тома в коментарі розкритикував поширене переконання щодо автоматичного спрацювання механізму колективної безпеки Альянсу. На його думку, розраховувати на миттєву реакцію 32 членів організації — це наївність.
Що показала військова симуляція США
Стратегічне моделювання в США продемонструвало тривожний сценарій: якщо Росія нападе на Молдову та дрони завдадуть удару по румунському складу, американські керівники не наважитимуться ухвалити необхідні військові рішення. Під час навчань колишні військові, дипломати та члени Конгресу посилалися на брак підтримки від громадян США як причину нерішучості.
Аналогічна симуляція, проведена раніше в Німеччині, дала подібні результати. Це свідчить про системну проблему в процесі прийняття рішень в НАТО.
Стаття 5 — не гарантія, а процес
Дослідження виявило непривабливу реальність: стаття 5 НАТО не забезпечує автоматичної військової відповіді. Замість цього кожна держава-учасниця самостійно вирішує, який вид допомоги надавати. Генерал Тома наголосив, що це перетворює гарантії колективної безпеки на політичний процес, залежний від внутрішніх факторів кожної країни.
“Лише наївні люди можуть думати, що 32 союзники по НАТО, немов за командою, піднімуть руки, схвалюючи активацію статті 5”, — заявив Тома.
Проблема часу реагування
Ключова проблема полягає в часовому факторі. Єдиний раз, коли застосовувалася стаття 5, був 25 років тому — під час терактів 11 вересня 2001 року. Тоді союзникам знадобилося три тижні, щоб дійти спільного рішення. В умовах сучасної військової агресії країни не мають такого розкошу.
Формальної процедури активації статті 5 не існує. Коли союзник зазнає нападу, Північноатлантична рада збирається на засідання, і члени повинні виробити спільну позицію. Роль провідних держав — США, Німеччини, Франції та Великої Британії — може виявитися вирішальною.
“Існує ризик паралічу політичного процесу прийняття рішень і небажання суспільства вплутуватися у великий військовий конфлікт”, — зазначив генерал.
Контекст загроз від Росії
За інформацією американської розвідки, Росія може напасти на країни НАТО, не завершивши військові дії в Україні. На цьому тлі заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв неодноразово погрожував НАТО, зокрема через допомогу Україні та можливе розміщення ядерної зброї в балтійських державах.
У відповідь міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль повідомив, що Берлін планує збільшувати видатки на оборону через зростання гібридних атак Росії проти Альянсу.
