Наживо
ІНФО24ІНФО24
Чому Трамп захоплюється авторитарними лідерами: аналіз екс-радника Байдена
Світ

Чому Трамп захоплюється авторитарними лідерами: аналіз екс-радника Байдена

читати 2 хв

Колишній помічник президента США з національної безпеки Джейк Салліван розкрив психологічні мотиви, які спонукають Дональда Трампа до тісного спілкування з авторитарними лідерами. За його оцінкою, американський президент найбільше цінує правителів, які демонструють абсолютну владу у своїх країнах.

Лідери, якими захоплюється Трамп

На думку Саллівана, у світовій політиці Трамп вирізняє тип правителя, до якого він відчуває особливу симпатію. “Для нього найважливіші — це лідери великих, сильних чоловіків, схожих на нього самого, чиєї прихильності він активно домагається. У першу чергу це стосується Путіна та Сі Цзіньпіна”, — пояснив ексрадник.

Салліван наголошує, що президент США давно виявляє особливий інтерес до обох авторитарних лідерів. Він вважає, що авторитарні режими привертають Трампа своєю здатністю безроздільно контролювати політичні системи своїх країн.

Путінська стратегія переоцінки ролі Росії

Екс-радник впевнений, що російський президент намагається перебільшити значимість розвитку подій. Путін прагне позиціонувати Росію як рівноправного гравця на світовій арені, подібно до так званої “Ялтинської конференції 2.0”, де авторитарні держави визначали подальшу долю світу.

Портрет Дональда Трампа під час офіційного заходу
  • Путін хоче продемонструвати Україні, що Росія повернулася до столу переговорів провідних держав
  • Стратегія передбачає позиціонування США, Росії та Китаю як головних гравців
  • Решта країн світу, за цією логікою, мають лише прийняти рішення “великої тройки”

Салліван переконаний, що авторитарні режими використовують такі демонстрації для укріплення своєї позиції як всемогутніх сил, здатних переписати міжнародні відносини за власним розсудом.

Редактор The Telegraph з оборони та закордонних справ Кон Кофлін раніше зазначав, що тристороння зустріч китайського, російського та американського лідерів розцінюється як принизливий для Європи сигнал, який яскраво демонструє відсутність у неї впливу на світові процеси.