Естонська розвідка: удари України по РФ змушують Москву посилювати інформаційну війну проти Заходу

Успішні далекобійні удари України по російських об’єктах провокують Москву на активізацію антизахідної пропаганди. Таку оцінку ситуації надав полковник Антс Ківісельг — керівник розвідувального центру Сил оборони Естонії, повідомляє ERR.

Бойова активність на фронті: цифри та факти

За словами полковника, минулого тижня найзапекліші бої тривали на Донбасі — зокрема на напрямках Костянтинівки, Лимана та Покровська. Незважаючи на те що Росія наростила інтенсивність бойових зіткнень приблизно до 270 контактів на добу, суттєвого просування на фронті їй досягти не вдалося.

Для підтримки наземних атак РФ задіяла від 8 500 до 10 000 ударних дронів щодня. Паралельно здійснювалося близько 90 бойових вильотів авіації на добу, під час яких на стаціонарні цілі в Україні скидалося в середньому 280 керованих авіабомб.

Ківісельг підкреслив: заяви Володимира Путіна про великі успіхи на полі бою не відповідають реальному стану справ. Саме фрустрація від невдач, на його думку, спонукала Росію до кількох дальніх ударів у рамках терористичної кампанії.

Окремо полковник звернув увагу на проблему перехоплення балістичних ракет. За його словами, нестача боєприпасів для систем Patriot дала Росії змогу скоротити кількість балістичних ракет в одному ударі — з приблизно 40 у червні до близько 30 на початку липня:

«Ймовірно, росіяни вважають, що меншою кількістю ракет зможуть досягти того самого ефекту».

Українські удари по інфраструктурі РФ

Водночас Україна розширила як географію, так і перелік цілей для ударів по території Росії. Ківісельг виокремив два ключові напрямки цих дій:

• ізоляція Кримського півострова;
• нейтралізація енергетичної інфраструктури та експортного потенціалу Росії.

Унаслідок систематичних ударів було атаковано щонайменше шість російських аеродромів, знищено або пошкоджено щонайменше сім бойових літаків і невстановлену кількість дронів «Шахед». Під удар також потрапили морські порти Усть-Луга та Висоцький у східній частині Фінської затоки, поромний термінал у районі Керчі, а в Азовському морі атаковано щонайменше 19 суден, що постачали Кримський півострів паливом і військовим спорядженням. Полковник назвав ці дії «відносно успішними».

Інформаційна війна як відповідь на поразки

На думку естонського розвідника, саме болісна реакція Росії на успішні далекобійні удари України стала рушієм для розгортання скоординованої інформаційної війни проти Заходу. Москва вдається до антизахідної риторики, погроз і демагогії, головним лейтмотивом яких є твердження, що успіхи України цілком зумовлені підтримкою західних партнерів.

Крім того, Кремль атакує країни Балтії та Фінляндію, звинувачуючи їх у нібито наданні повітряного простору для українських ударів. Час від часу пролунали й заяви про те, що конфлікт перетворився на повномасштабну війну між Росією та колективним Заходом.

«Усі ці заяви, швидше за все, є елементами скоординованої інформаційної операції, мета якої — посіяти на Заході відчуття загрози ескалації та підірвати єдність у підтримці України», — зазначив Ківісельг, додавши: наразі жодних ознак реальної підготовки Росії до військової операції проти країн Балтії чи в цьому регіоні розвідка не фіксує.