Європейські政itики і експерти запропонували принципово новий підхід до розпорядження замороженими російськими резервами. Замість передачі коштів безпосередньо Україні, як обговорювалося раніше, ініціатори пропозиції пропонують створити спеціальну структуру ЄС, яка взяла б на себе контроль над активами і пов’язаними з ними ризиками.
На кону – близько 210 млрд євро резервів Центрального банку Росії, більшість яких осідають на рахунках в бельгійській фінансовій установі Euroclear. Журналісти Frankfurter Allgemeine Zeitung розповідають про суть нової схеми конфіскації російських активів, яка має подолати головну перепону – опір Бельгії.
Чому Бельгія гальмує конфіскацію
Упродовж останніх років позиція Бельгії залишалась основною причиною, через яку Євросоюз не міг спрямувати заморожені російські активи Україні. На території країни зберігається переважна частина цих резервів, а бельгійські урядовці вкрай занепокоєні можливими судовими позовами від Москви.
Торік ЄС знайшов компромісне рішення: надав Україні окремий кредит у розмірі 90 млрд євро, використовуючи заморожені активи як фінансову гарантію. Проте цей механізм виявився недостатнім з точки зору впливових міжнародних політиків.
Хто пропонує змінити підхід
Три визнані фігури – колишня німецька міністерка оборони Аннегрет Крамп-Карренбауер, колишня французька міністерка у справах Європи Наталі Луазо та колишній американський заступник радника президента з національної безпеки Даліп Сінгх – запропонували повернутися до ідеї прямої конфіскації російських активів.
Їхна ініціатива передбачає передачу контролю над замороженими резервами від бельгійської установи новій європейській структурі. Такий крок, на їхню думку, дозволить розподілити юридичні та політичні ризики на рівні всього Союзу, а не покладати їх виключно на Бельгію.
Стратегічні аргументи на користь конфіскації
Ініціатори пропозиції наводять кілька вагомих причин для прискорення процесу:
- Посилення переговорної позиції України перед можливими розмовами з Росією
- Запобігання послабленню підтримки України у Франції після президентських виборів
- Убезпечення європейської позиції від американських домовленостей з Москвою
- Попередження того, щоб Україна не втратила важель впливу після вичерпання 90-мільярдного кредиту
Крамп-Карренбауер наголошує, що передача російських коштів Києву має послати чіткий сигнал Кремлю про неможливість виснажити Україну та її союзників. На переговорах це значно посилить позицію українців.
Календар і практична реалізація
Автори ініціативи прагнуть, щоб рішення було ухвалене на осінніх саммітах ЄС – до французьких виборів і перед зимовим періодом інтенсивних російських ударів по Україні. Вони впевнені, що Бельгія зніме свої заперечення, якщо ризики будуть розподілені на всю Європейську спільноту через нову фінансову структуру ЄС.
Як зазначається у спільній заяві: «Якщо тиск лежить лише на Бельгії, відмова зберігається. Тому тиск потрібно зняти. Гроші мають бути переведені в європейську структуру».
Судові баталії в Люксембурзі та Москві
Тим часом Центральний банк Росії уже подав позов проти ЄС до Загального суду у Люксембурзі, оскаржуючи безстрокове замороження близько 210 млрд євро російських активів. Москва стверджує, що це порушує право на доступ до правосуддя, недоторканність власності та принцип суверенного імунітету.
ЄС, натомість, наполягає на тому, що заморожені активи залишатимуться заблокованими до завершення війни і виплати Росією репарацій Україні. Крім того, Банк Росії подав окремий позов у москвицькому суді проти бельгійського депозитарію Euroclear, де перебуває львова частина заморожених российских резервів.
