Європейські військові планувальники висловлюють серйозні побоювання щодо здатності альянсу вести тривалий збройний конфлікт із Росією. Як повідомляє The Guardian, посилаючись на оцінки фахівців оборонної галузі, озвучені під час форуму з координації військових зусиль, основна проблема лежить у площині суспільної готовності.
Слабка морально-психологічна підготовка суспільства
Представники оборонних структур вважають, що європейське населення недостатньо підготовлене до затяжної війни на виснаження. Один із британських дипломатів визнав під час дискусії, що західні лідери вкрай погано інформували громадян про характер російської загрози. На думку фахівця, політикам тепер складно переконувати виборців у необхідності урізувати соціальні видатки на користь оборонних видатків, адже суспільна свідомість перебуває на недостатньо розвинутому рівні розуміння геополітичних реалій.
“Рівень дискусії був на рівні дитячого садка”, – констатував дипломат, характеризуючи якість громадського дебату щодо загроз для європейської безпеки.
Гібридна агресія і політична дестабілізація
Ускладнюють ситуацію й внутрішньополітичні конфлікти в низці європейських держав. Аналітики вказують на те, що Москва послідовно посилює свою гібридну війну проти Європи, розпалюючи суспільні страхи та економічні невдоволення. Це дозволяє їй посилювати проросійські та популістські рухи, які розповсюджуються на майбутніх виборах у Польщі, Франції та Італії. Більшість популістських партій, включаючи німецьку “Альтернативу для Німеччини”, виявляють прорусійські симпатії і виступають проти підтримки України.
Конкретні ризики і спроби координації
Загостреність ситуації підтвердила звинувачення німецького уряду на адресу Росії у спробі організувати атаку безпілотника на аеропорт Лейпцига. За даними The Guardian, один із підозрюваних – громадянин Білорусі з російським паспортом, який потрапив до Європи з італійською туристичною візою.
У відповідь Мюнхенська конференція з безпеки просуває ідею укріплення військової координації п’яти найпотужніших європейських держав:
- Великої Британії
- Франції
- Німеччини
- Італії
- Польщі
Планується спільна закупівля систем протиповітряної та протиракетної оборони, далекобійної високоточної зброї й космічних систем раннього попередження, які наразі залежать від американського постачання.
Український досвід як модель для адаптації
Голова Мюнхенської конференції Вольфганг Ішингер наголошує: “Європа стагнує в той час, коли зовнішні загрози набувають справді дуже серйозного масштабу”. На його думку, українська модель ведення сучасної війни могла б допомогти Європі швидше адаптуватися.
Італійський міністр оборони Гвідо Крозетто піднімає питання про необхідність вивчення українського досвіду: Україна щомісяця випускає близько 200 тисяч безпілотників і планує досягти понад 7 млн одиниць до кінця 2026 року. Цей потенціал може послугувати шаблоном для європейської оборонної реформи.
Командувач СБС України Роберт Бровді попереджає, що НАТО поки не готове до дронової війни: хоча сценарій “Київ за три дні” більше неможливий, ризик швидкого захоплення країн Балтії залишається актуальним через недостатню готовність альянсу та нарощування Росією виробництва безпілотників, ракет і систем повітряної оборони.
Водночас у Європі побоюються, що США можуть опиратися посиленню європейської оборонної незалежності. Як сформулював один із дипломатів: “США краще говорять про перерозподіл тягаря, ніж про розподіл сили”.
