Європейські країни все більше усвідомлюють потребу розробити самостійну оборонну стратегію, якщо розраховувати лише на власні сили під час можливого конфлікту з Росією. Такої позиції дотримується оглядачка Наталі Точчі у своєму матеріалі для Guardian, наголошуючи на критичній важливості независимості у питаннях безпеки.
Російські империйні амбіції не обмежуються українським фронтом. Гібридні операції, дезінформаційні кампанії та політичний вплив Москви свідчать про те, що прямий військовий конфлікт з Європою може розпочатися в найближчі роки. Це спонукає європейські держави, особливо ті, що межують з РФ, нарощувати видатки на оборону.
Європейський оборонний план в умовах невизначеності
Хоча зростання оборонних бюджетів збіглося в часі з поверненням Трампа до Білого дому, справжньою причиною є загрозливість самої Росії. Європейці розуміють: у разі російської агресії вони можуть залишитися наодинці з Москвою без підтримки США. Саме це розуміння призвело до формування того, що неофіційно називають «НАТО 3.0».
Однак гасло про «сильнішу Європу в сильнішому НАТО» є обманливим, попереджає Точчі. Хоча європейські держави й справді зміцнюються, без США сам альянс послабшає. Європейський оборонний план повинен враховувати цю суперечність.
Можливі сценарії розвитку подій
Точчі розглядає кілька варіантів майбутнього:
- Військова агресія Росії. У цьому разі європейці, ймовірно, об’єднаються. Критичною буде реакція Німеччини, за якою піде Франція та Велика Британія. Однак якщо США не відповідять на заклик про захист, НАТО розвалиться миттєво.
- Відсутність нападу при активному розвитку НАТО 3.0. Європа разом з Туреччиною та Канадою значно посилиться, але це призведе до зниження її взаємодії з США, оскільки європейці станули б більш самостійними.
- Коаліції охочих. Нині вони формуються навколо критичних проблем — України, Гренландії та Ормузької протоки. Однак цей формат залишається ситуативним та ефемерним через брак системи стратегічного прийняття рішень.
На думку Точчі, оборонний план ЄС через конституційні та політичні обмеження не є реалістичним шляхом. Натомість інституціоналізація коаліцій охочих на політичному рівні, зокрема через створення Європейської ради безпеки, могла б стати дієвою альтернативою.
«Ніщо з цього не повинно знижувати пріоритет європеїзації НАТО, але коаліції охочих можуть стати критично важливою страховкою, якщо НАТО 3.0 зазнає невдачі», — підсумовує оглядачка.
Раніше британська розвідка попереджала про серйозні провокації з боку Росії, які можуть розпочатися в найближчі місяці. Активна дезінформаційна кампанія Москви та впевненість Путіна у швидкій перемозі над Україною разом із американськими військами на Близькому Сході створюють сприятливе для РФ середовище.
