Іранське керівництво серйозно розглядало можливість завдання ракетного удару по одному з українських портів на Чорному морі в якості відповіді на атаку на іранське судно в Каспійському морі. Однак інтенсивні дипломатичні переговори нині дозволили запобігти подальшій ескалації конфлікту, повідомляє The New York Times, посилаючись на офіційні джерела з Європи та Ірану.
На думку деяких аналітиків, Тегеран міг би обмежитися символічною атакою з невеликою боєголовкою, щоб продемонструвати свою рішучість без серйозних наслідків. Втім, такий удар став би різким підвищенням напруги і значно розширив би географію військового конфлікту.
Ризики подальшої ескалації у відносинах Ірану та України
Представники західних держав попереджають, що будь-яка атака балістикою на територію України матиме непередбачувані наслідки та може спровокувати масштабну軍ову відповідь. Це пов’язано насамперед з військовою і матеріальною підтримкою, яку Україна отримує від США та європейських партнерів.
Мехді Рахматі, експерт з іранського політичного істеблішменту, виступив на користь стриманості. На його думку, створення нового военного фронту в регіоні не принесе Ірану жодних переваг. «Україна – це не маленька й незначна країна. Вона має бойовий досвід та матеріально-технічну підтримку з боку Америки й Європи. Ми нічого не виграємо, створивши новий фронт у цій війні», – наголосив аналітик.
Проте невизначеність залишається висока. Жодна сторона не може гарантувати, наскільки довго удасться утримувати напруженість без подальшої ескалації.
Дипломатичні кроки для деескалації конфлікту
Тегеран оголосив атаку на своє судно «актом агресії» і вимагав компенсацію за збитки. Міністерство закордонних справ Ірану звинуватило Київ у намаганні розширити військовий конфлікт в Україні.
Укриїнська сторона відреагувала дипломатично. Виконувач обов’язків міністра закордонних справ Андрій Сібіга провів телефонну розмову з іранським колегою Аббасом Арагчі, у ході якої запевнив його, що напад був випадковим та Україна не має наміру підвищувати напруженість. Водночас Київ визнав необхідність компенсації за завдані збитки.
