Керівництво Тегерана розглядає сценарій завдання ударів по американських військових об’єктах у Південній та Південно-Східній Європі, якщо президент США Дональд Трамп поновить масштабні наступальні операції проти Ірану. Про такі плани видання Financial Times повідомили особи, близькі до іранської влади.
Серед потенційних цілей іранські військові розглядають авіабазу Безмер у Болгарії, яка недавно одержала дозвіл на використання для дозаправлення американських літаків, а також британську авіабазу Акротірі на Кіпрі. Крім того, у Тегерані розраховують на можливість пошкодження підводних волоконно-оптичних кабелів у районі Ормузької протоки.
Відхід від попередньої стратегії
На відміну від попередньої тактики, яка обмежувалась переважно Близькосхідним регіоном, Іран сигналізує про готовність розширити географію своєї відповіді на територію Європи. Один із джерел видання заявив: «Якщо США зайдуть надто далеко, Іран захищатиме себе будь-якою ціною, вийде за межі регіону та також завдасть удару по Європі».
Раніше, у липні поточного року, Корпус вартових ісламської революції вже висловлював претензії до Великої Британії за надання своїх баз американцям, розцінюючи такі об’єкти як законні цілі для потенційних атак.
Експертна оцінка можливостей
Аналітики Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень та Міжнародного інституту стратегічних досліджень вважають, що іранські удари по європейських цілях технічно можливі, але з істотними обмеженнями:
- Балістичні ракети середньої дальності можуть досягти південноєвропейських об’єктів, але точність зменшується зі збільшенням дистанції
- Важчі ракети вимагають зменшення бойового навантаження для подолання великих відстаней
- Іран володіє ракетами дальністю понад 2 тисячі кілометрів, однак невідомо про масштаби їх запасів
Експерти зазначають, що більшість попередніх іранських ударів по віддалених американських об’єктах, включаючи базу Дієго-Гарсія в Індійському океані на відстані близько 4 тисяч кілометрів, не досягали цілей. Проте у липні теперішнього року удар по американській базі в Йорданії визнано одним із найточніших далекобійних операцій Тегерана, унаслідок якої загинули троє американських військовослужбовців.
Політичне тло та дипломатичні перспективи
Загострення іранських погроз збігається з крахом дипломатичних спроб вирішити конфлікт. США заявляють про відсутність планів щодо переговорів з Іраном, водночас американський президент оголосив про намір оголосити Ормузьку протоку територією США. На цю заяву Казем Гарібабаді, заступник міністра закордонних справ Ірану, різко відповів, наголосивши на неможливості «захопити» стратегічний маршрут політичними заявами чи військовою силою.
Кадрові зміни у вищих органах безпеки Ірану, зокрема призначення колишнього командувача Мохсена Резаї на ключові посади, сигналізують про підготовку Тегерана до тривалого протистояння з США. Аналітики припускають, що Іран переважно буде діяти через регіональні союзні структури — шиїтські формування в Іраку, «Хезболлу» у Лівані та хуситів у Ємені.
