Після завершення саміту НАТО в Анкарі Кремль опинився у вкрай незручній дипломатичній позиції. Політичний експерт Іван Преображенський у колонці для Deutsche Welle пояснює, чому Москва розраховувала на прихильність Білого дому, але натомість отримала серію невтішних сигналів.
Що сталося в Анкарі і чому це вдарило по Кремлю
На саміті президент США Дональд Трамп виявив помітну підтримку України: він заявив про готовність надати їй ліцензію на виробництво ракет Patriot і не виключив подальшого зміцнення українського повітряного простору. Крім того, американський лідер позитивно оцінив удари ЗСУ по російській паливно-енергетичній інфраструктурі, назвавши їх чинником, здатним наблизити кінець війни. Після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським Трамп також повідомив, що найближчим часом має намір зателефонувати Володимиру Путіну.
Саме ця заява миттєво змусила Москву реагувати — Кремль одразу висловив готовність до розмови. Утім, дзвінок так і не відбувся. За оцінкою Преображенського, це поставило російську сторону в незручне становище: очікування повисло в повітрі, не отримавши жодного розвитку.
Вашингтон змінює підхід — і це відчутно
Аналітик зазначає, що раніше в Кремлі плекали надії на повернення Трампа до ролі переговорного посередника. Однак після Анкари у Вашингтоні, схоже, переосмислили цей підхід: американська сторона більше не демонструє готовності вести діалог за відсутності реальних компромісних сигналів від Москви.
Додатковим підтвердженням цього стало скасування візиту спецпредставників президента США — Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера — до Москви. Поїздку спочатку відклали, а потім відмінили повністю. На думку Преображенського, це черговий недвозначний сигнал: без конкретних пропозицій від Росії переговорний процес не відновиться.
Тим часом у самій Москві немає єдиної позиції. Глава МЗС Сергій Лавров продовжує апелювати до ультимативних вимог Кремля, тоді як речник президента Дмитро Пєсков робить розмиті заяви щодо можливих контактів із Білим домом. Путін публічно ситуацію не коментує взагалі.
Тиск на Росію посилюється
Поки в Кремлі шукають вихід із глухого кута, Україна та США нарощують тиск одразу за кількома напрямками:
- Зеленський підтвердив досягнення домовленостей щодо Patriot;
- сенатор Ліндсі Грем повідомив про узгодження з Білим домом нової версії законопроєкту про жорсткі санкції проти Росії.
«Очевидно, що Кремль у безвиході. Він має складну ситуацію в тилу і навряд чи має ресурси, щоб різко загострити ситуацію на фронті. Він не має і аргументів для Трампа, щоб відновити переговори на зручних для Путіна умовах. Але немає й готовності пропонувати компроміс. Однак доведеться, звичайно, якщо американський лідер раптово знову не передумає, зламавши всю конструкцію, яка вперше вишикувалася так вдало для початку реальних, а не імітаційних переговорів із Путіним», — резюмує експерт.
Раніше аналітик Марк Галеотті висловив думку, що масовані російські удари по українських містах із жертвами серед цивільних є відповіддю на атаки ЗСУ по нафтопереробних заводах і трубопроводах РФ. На його переконання, з відчаю Путін може вдатися до нової мобілізації або диверсій проти європейських підприємств, проте будь-який сценарій ескалації несе значні ризики. Тим не менш, літо обіцяє бути вкрай небезпечним.
