Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс визнав серйозну прогалину в озброєнні країни: під час закупівлі антидронових систем для захисту від безпілотних апаратів відповідальні органи забули придбати необхідні боєприпаси. Про цю помилку глава уряду розповів під час коментування відставки ексміністра оборони Андріса Спрудса, який залишив посаду після низки інцидентів із дронами.
“Обладнання закупили, а боєприпаси купити забули”, — зазначив Кулбергс, визнавши факт допущеної ошибки, хоча і відмовився від подальших розповідей про деталі закупівлі. За його словами, розголошення інформації щодо дронових інцидентів та оборонних можливостей наразі неприпустиме, оскільки питання ще перебуває на етапі вирішення.
Створення єдиної системи протидії
Замість того, щоб покладатися на дорогі ракетні комплекси, Латвія розробляє комплексну стратегію захисту повітряного простору. Прем’єр наголосив, що країна переходить від декларацій до практичних дій у сфері антидронових технологій. Нова архітектура передбачає синхронізацію зусиль між прикордонною службою та Міністерством оборони для оперативного реагування на загрози.
Розроблювана антидронова система матиме значні переваги для латвійської оборони:
- забезпечить контроль над латвійським повітряним простором;
- дозволить нейтралізувати безпілотники без залучення дорогих ракетних систем;
- інтегруватиметься в структури оборони НАТО;
- базуватиметься на практичному досвіді України.
Кулбергс критично оцінив поточний стан справ, зауваживши, що Латвія позиціює себе як «велику державу» у сфері дронів, проте за цим брак реального змісту. Розроблена антидронова система має виправити цю ситуацію, трансформувавши декларативну позицію на спроможні оборонні можливості.
Загальна напруженість у Балтійському регіоні
Посилення заходів безпеки в Латвії не є поодиноким явищем. Країна посилила охорону критичної інфраструктури, включаючи гідроелектростанцію вище за течією від Риги та величезне підземне газосховище. Ці кроки обґрунтовані розвідувальною інформацією про потенційну загрозу з боку Росії.
Аналогічна ситуація спостерігається в сусідній Литві, де розвідка також фіксує плани можливих російських атак на критичну інфраструктуру. У відповідь литовські органи влади також посилюють охорону об’єктів енергетики та транспорту. Така координована реакція балтійських держав відображає серйозність загрози, яку вони сприймають від північного сусіда.
