Володимир Путін стикається з невпинно зростаючим тиском через військовий конфлікт в Україні, який він розпочав. На відміну від перших років повномасштабного вторгнення, цей тиск виявляється значно складніше контролювати, адже радикально змінилася сама природа боротьби.
Від лінії фронту до російського тилу: новий формат атак
За даними Bloomberg, ключова відмінність полягає в тому, що українські удари більше не обмежуються полем бою. Розширена кампанія з використанням безпілотників та ракет глибоко проникає у російський тил, паралізуючи нафтопереробну промисловість, перериваючи паливні поставки та створюючи хаос у цивільному житті далеко від лінії боїв.
Цього року Україна суттєво розширила дальність та масштаб своїх операцій. Згідно з аналізом заяв регіональних органів влади, проведеним Bloomberg, більш ніж половина російських регіонів, де проживає понад 70% населення держави, відповідали на повітряні тривоги принаймні один раз у 2026 році. Це свідчить про нові можливості України у сфері далекобійних ударів та величезну кількість безпілотників, здатних долати складні російські системи протиповітряної оборони.
Російські військові командири вже визнали, що захист від українських атак стає дедалі більш складним завданням.
Паливна криза як економічна зброя
Київ підняв атаки на паливну промисловість Росії на безпрецедентний рівень, наносячи повторні удари по одним і тим самим об’єктам для максимального збитку та запобігання швидкому ремонту.
- За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, переробка сирої нафти на російських НПЗ у червні впала до 3,8 млн барелів на день з 5,4 млн у червні 2025 року
- По всій країні спостерігається дефіцит палива та нормування поставок
- Ціни на бензин стрімко зростають, водії годинами чекають на заправках
- Чорний ринок палива розширюється невпинно
Зростання цін на паливо історично викликало невдоволення в Росії — це деліката тема для Кремля напередодні парламентських виборів у вересні.
Економічна розруха та політичні наслідки
Російська економіка цього року майже повністю застигла. Путін вимагав пояснень від чиновників та конкретних кроків для розвороту ситуації. Хоча військове виробництво все ще розширюється, більшість цивільних галузей різко скорочують продукцію та інвестиції.
Величезні державні видатки на оборону змушують Банк Росії компенсувати інфляцію високими процентними ставками. Незважаючи на економічну депресію, заробітна плата та споживчий попит зростають — це наслідок перенаправлення ресурсів до оборонного сектору, який гостро потребує робочої сили. Така ситуація залишає мало простору для пом’якшення фінансової політики.
Сподівання Кремля на мирну угоду після зустрічі Путіна з Дональдом Трампом в Анкориджі в серпні 2025 року не збулись. Президент США не спонукав Володимира Зеленського до значних поступок, і навіть головні радники Путіна з питань зовнішньої політики почали визнавати малоймовірність досягнення угоди.
Падіння довіри всередину країни
Опитування громадської думки виявляють глибокі тріщини у підтримці Путіна:
- ВЦИОМ: рейтинг довіри впав на 4,4 пункти до 72,3% за два тижні до 10 липня
- Левада-центр: схвалення діяльності президента зменшилось на 5 пунктів до 74% у червні
- Частка росіян, які вважають країну на правильному шляху, впала з 61% до 52%
Експерти розцінюють цю тенденцію як зростаюче розчарування росіян впливом українських атак безпілотників та ракет на повсякденне життя, а також перебоями через обмеження мобільного інтернету та частими відключеннями з міркувань безпеки.
Вартість перемоги для Москви
На іншому боці конфлікту ситуація демонструє масштаб втрат, які Россія несе. За даними УНІАН, російські військові втрачають понад 400 солдатів для захоплення одного квадратного кілометра території України.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголосив, що українські воїни прагнуть зробити кожен крок ворога максимально дорогим і виснажливим. Для цього ЗСУ здійснюють удари по об’єктах російського військово-промислового комплексу на дистанціях до 2 тисяч кілометрів, перериваючи можливість Москви завдавати масованих ракетно-авіаційних ударів. Крім того, в рамках операції Middle Strike Сили оборони знищують російську логістичну мережу на відстані 200-300 км від лінії фронту, що безпосередньо впливає на бойові можливості противника.
