Європейські дипломати й аналітики фіксують тривожну тенденцію в позиції московського режиму на переговорах про завершення війни. Замість конструктивного діалогу Владимир Путін продовжує розраховувати на виснаження України через масовані удари по критичній інфраструктурі, повідомляє Financial Times із посиланням на інформованих джерел.
Європа занепокоєна американськими планами
Запалювальною точкою став раунд контактів адміністрації Дональда Трампа з представником Кремля Кирилом Дмитрієвим. Американський президент оголосив про розроблення глобальної домовленості, що охоплюватиме не лише конфлікт в Україні, а й архітектуру європейської безпеки в цілому.
Зять Трампа Джаред Кушнер уточнив в соцмережі X про намір створити практичні механізми врахування безпекових інтересів усіх сторін, включаючи побудову довгострокової системи європейської стабільності. Проте в Європейському Союзі такі перспективи викликали тривогу, а не оптимізм.
Європейські посадовці опасаються, що Москва скористається переговорами для переформатування безпекового порядку й обмеження суверенітету країн-членів НАТО. За оцінкою одного з європейських чиновників, заяви Кушнера стали цілковитою несподіванкою, оскільки питання європейської безпеки не мають паралельно обговорюватися із припиненням військових дій проти України.
Стратегія Кремля: час як зброя
Дипломати вкрай скептичні щодо намічених переговорів у форматі Україна–Росія–США в Абу-Дабі. За їх переконанням, реального припинення вогню не буде, оскільки Путін явно покладається на послаблення України зимовою кампанією проти енергетичної системи та стратегічних об’єктів.
Московський режим, на думку європейських дипломатів, навмисно зміщує акцент з територіальних претензій на питання безпекових гарантій, щоб витягнути час для продовження воєнних операцій. Один із джерел Financial Times описав позицію Путіна грізною формулюванням:
«Я знищуватиму всю вашу інфраструктуру, доки ви не погодитеся. До наступного року в Україні не залишиться жодної інфраструктури. Усі мости, порти, залізниці, енергетична інфраструктура, електростанції… будуть зруйновані».
За інформацією джерел, Москва прагне використовувати вимоги щодо західних гарантій безпеки для Києва як важіль, щоб вимагати від України поступок поза межами Донбасу.
Позиція Москви та аналіз експертів
Представник Кремля Дмитро Пєсков наполягає на необхідності участі європейських держав у майбутніх переговорах, особливо під час обговорення безпекових аспектів. Разом з тим він констатує, що європейські країни ще не сформували єдину позицію й не визначилися з представництвом.
Павло Клімкін, екс-глава МЗС України, упевнений, що Трамп збереже вирішальний вплив на американську зовнішню політику навіть після утрати республіканцями контролю над Конгресом. На його думку, президент США розуміє складність прямого тиску на Путіна, тому сконцентруватиметься на Україні як на більш досяжній мішені для переговорів.
