Моніторинг російських регіональних спільнот у Telegram та “ВКонтакте”, проведений організацією Join Ukraine, виявив критичне зміщення настроїв у російському суспільстві. Росіяни все менше сподіваються на скорий завершення військового конфлікту й все частіше прагнуть просто повернутися до нормального життя.
У повсякденному русі російське населення постійно зіштовхується з наслідками вояжу: набір контрактників, виплати військовим та їхнім сім’ям, розмови про можливу нову мобілізацію, регулярні дронові атаки, повітряні тривоги та економічні утиски. Все це формує глибоке розуміння, що завершення війни не є близьким.
Розрив між бажанням і реальністю
Дослідження зафіксувало суттєву розбіжність між тим, чого хочуть росіяни, і в що вони насправді вірять. Навіть ті, хто бажає припинення бойових дій, переважно скептичні щодо можливості досягнення цього в найближчому майбутньому. Значна частина російської аудиторії взагалі не має чіткого уявлення про те, як має завершитися конфлікт. Для багатьох більш реалістичними видаються сценарії замороження протистояння або досягнення певних компромісних домовленостей.
Проте Z-покоління Росії лишається послідовним у своїх позиціях, вимагаючи перемоги й виконання цілей, проголошених Кремлем. Для цієї частини суспільства будь-який компроміс сприймається як фактична поразка, а людські втрати виправдовуються необхідністю «довести справу до кінця».
Вплив локальних наслідків військових дій
Найчутливіші зміни в ставленні до завершення війни відбуваються в регіонах, які отримують удари на своїй території. Регулярні атаки, постійні повітряні тривоги, загибель місцевих бійців, дефіцит пального, перебої з електроенергією та зростання цін створюють накопичену втому й посилюють запит на припинення бойових дій.
У регіональних дискусіях росіяни часто винять у продовженні конфлікту Володимира Путіна та федеральне керівництво. Однак, як підкреслює研究 Join Ukraine, критика влади не означає справжню антивоєнну позицію. Значна частина опонентів курсу звинувачує керівництво не в спробі завершити конфлікт, а у недостатній жорсткості — нібито у відмові від масованіших ударів чи неспроможності швидше знищити Україну.
Формування очікувань на затяжну війну
За оцінкою аналітикині російського напрямку Юлії Єленіч, дослідження не дає підстав стверджувати, що росіяни масово стали противниками війни. Пропаганда, цензура та активність ботів продовжують підтримувати офіційну нарацію про значну суспільну підтримку конфлікту до «повної перемоги».
Водночас у регіональному інформаційному просторі чітко сформувалося очікування на затяжну війну. Російська аудиторія все менше сподівається на якийсь конкретний сценарій перемоги чи поразки, натомість у суспільстві зростає запит на припинення бойових дій як таких.
Масштаб та методологія моніторингу
У дослідженні проаналізовано 536 груп у «ВКонтакте» та 428 Telegram-каналів — регіональні новинні канали, місцеві пабліки, медіа та чати з аудиторією від кількох тисяч до сотень тисяч осіб. Моніторинг охопив усі регіони Росії та окуповані території України у період 27 липня — 2 серпня 2026 року.
Контраст із українськими настроями
Тим часом українці демонструють принципово інший рівень впевненості. Абсолютна більшість — 82% — вірить у перемогу України. З них 59% переконані в безумовній перемозі, а 23% вважають, що Україна має більше шансів на успіх. Лише 7% допускають російську перемогу.
Однак й українці обережні щодо часових рамок. Лише 5% розраховують на завершення в найближчі тижні, 17% сподіваються на кінець літом 2026 року. Більшість очікує затяжного конфлікту: 13% — до першої половини 2027, а 39% — у другій половині 2027 року або пізніше.
