Наживо
ІНФО24ІНФО24
Умови миру: чому Росія має більше боятися втратити мирні переговори, ніж війну
Світ

Умови миру: чому Росія має більше боятися втратити мирні переговори, ніж війну

читати 4 хв

Експертиза Жаклін Картьє, корпоративного стратега, розкриває принципово новий підхід до умов миру у конфлікті між Росією та Україною. На думку фахівця, ключова передумова досягнення стійкого миру полягає у створенні системи взаємних стимулів, де Росія матиме таке ж побоювання втратити мирні угоди, як і Україна — страх перед новою війною.

Територіальне питання: уроки історії

Картьє звертає увагу на те, що розв’язання територіальних спорів можна довести до логічного завершення без прямої капітуляції будь-якої зі сторін. Прикладом слугує закінчення Корейської війни перемир’ям, а не мирним договором. Південна Корея вибудувала одну з найуспішніших економік світу незважаючи на невирішене територіальне питання та розділену державу.

Ще більш релевантним прикладом для умов миру є досвід Німеччини. Західна Німеччина спочатку дотримувалася доктрини Галльштейна, відмовляючись визнавати Східну Німеччину. Однак у 1972 році вона змінила стратегію, укладаючи Основний договір Бонн. Цей документ передбачав де-факто, але не де-юре, визнання Східної Німеччини, дозволяючи обом державам налагодити практичні відносини, одночасно зберігаючи Західною Німеччиною своїх політичних цілей щодо об’єднання.

Шлях без капітуляції суверенітету

Експертиза умов миру передбачає, що Україна може визнати лінію фронту як реальність, не відступаючи від своїх юридичних претензій на окуповані території. Таким чином, бойові дії припинилися б без офіційної передачі Києвом прав на суверенні землі.

Картьє пропонує Україні присвятити наступне покоління розбудові процвітаючої європейської держави за лінією фронту, озброєної та економічно інтегрованої до Європи, без легітимізації російських завоювань.

Запобігання подіям «Мінськ-III»

Закономірним запереченням є ризик того, що Росія використає нову угоду про перемир’я як передишку для перегрупування та наступного вторгнення. Однак умови миру цього разу матимуть принципово іншу архітектуру:

  • Багатонаціональні миротворчі сили, готові до розгортання
  • Українська оборонна промисловість з річною виробничою потужністю близько 55 млрд доларів
  • Європейська оборонна економіка обсягом до 454 млрд євро річних витрат
  • Заморожені активи російського центрального банку в розмірі 210 млрд євро у Європейському Союзі

Україна переходить зі статусу отримувача західного військового потенціалу до становища частини європейської оборонної системи, структурованої для стійкості під час будь-яких порушень.

Переговори про умови миру між Росією та Україною

Економічні стимули для Росії

Для того щоб мир був надійним, Росія має отримати що-небудь вартісне з економічної та стратегічної точки зору — але не як винагороду за агресію, а як можливість перейти на новий шлях розвитку. Картьє наголошує, що російська сторона не отримуватиме ні визнання завойованих територій, ні прощення за спричинене руйнування, але матиме шлях до глобального процвітання і світового визнання.

Така система стимулів, де у Росії є побоювання втратити умови миру, саме як у України — побоювання нової війни, створює взаємне залізниче сповідання. Цей принцип запозичено з «Архітектури Авраама» на Близькому Сході: військова сила стримує перший постріл, а економічна взаємозалежність підвищує ціну другого.

Невідкладна вимога: повернення депортованих дітей

Експертиза наголошує на невідкладній гуманітарній вимозі. За даними ЄС, з початку повномасштабного вторгнення РФ майже 20 500 українських дітей було незаконно депортовано. Картьє підкреслює, що їхнє повернення не може залишатися символічним завершенням переговорів — це має бути обов’язковою передумовою скасування санкцій.

На думку стратега, питання кордонів може залишатися предметом дискусії, активи можуть обговорюватися, економічні відносини — відновлюватися поетапно. Проте діти не є предметом торгу, і жодне урегулювання не можна називати миром, доки вони залишаються у полоні.

Поточна ситуація з переговорами

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков анонсував повернення до тристороннього формату переговорів, хоча й наголосив на відсутності конкретного плану мирного врегулювання. Водночас Bloomberg повідомив, що конфлікт може тривати до 2027 року, та президент РФ планує посилити атаки впродовж зими для перевірки українського опору.