Раптова смерть сенатора Ліндсі Грема становить серйозний виклик для України у американській столиці. Республіканець був одним із небагатьох впливових політиків, який мав міцні зв’язки як з президентом Трампом, так і з українським керівництвом, будучи важливим посередником у ключових переговорах.
Брак інформального каналу зв’язку
Український офіційний представник підтвердив, що Київ активно взаємодіє з командою Трампа та Конгресом, намагаючись утримати імпульс підтримки США. Проте відсутність Грема як посередника у відносинах стає болючою втратою для України — особливо враховуючи роль сенатора в угоді щодо корисних копалин між Вашингтоном і Києвом у 2025 році.
Колишній чиновник адміністрації Трампа висловив занепокоєння: «Україні потрібні перекладачі Трампа, бо вони не розуміють його. Втрата Грема як посередника — це серйозна перешкода».
Невизначена доля альтернативних союзників
На сьогодні залишається невирішеним питання, хто стане новим головним захисником інтересів України у республіканській фракції. Деякі потенційні кандидати мають обмежені можливості:
- Роджер Вікер, голова Комітету Сенату з питань збройних сил, публічно підтримує озброєння Києва, але його вплив менший за грамівський
- Том Тілліс плануює піти у відставку, втрачаючи своє місце в Конгресі
- Демократи на кшталт Річарда Блюменталя, співавтора санкцій проти Росії, майже не мають доступу до Білого дому
Українська депутатка Олександра Устинова зазначила: «Багато друзів України з республіканців залишають Сенат і Конгрес. Ми втрачаємо найкращих союзників, які публічно та приватно підтримували нас».
Санкції проти Росії під загрозою
Значною мірою занепокоєння викликає майбутнє двопартійного пакету санкцій проти Росії, ініціатором якого був Грем. Хоча Трамп раніше висловив готовність його підтримати, сенатори опасаються того, що президент може затягнути його підписання або навіть відмовитися від його застосування на практиці, особливо якщо до переліку будуть включені іранські санкції.
Один із дипломатичних джерел пояснив: «Законопроект надає президентові дозвіл на введення санкцій, але не зобов’язує його це робити».
Водночас європейські посадовці висловлюють оптимізм, очікуючи, що новий союзник України у Вашингтоні дотримуватиметься того ж курсу на підтримку Київа, що й його попередник.
