Незалежно від того, коли і як завершиться війна проти України, Росія не стане безпечнішою для решти світу. Натомість на Заході панують небезпечні ілюзії щодо повоєнного співіснування з РФ — таку думку висловив міжнародний журналіст Ден Сліт у матеріалі для видання The Independent.
Міф про «одужання» Росії
Серед західних аналітиків і політиків досі популярне припущення: постійний економічний та військовий тиск або змусить Москву змінити курс, або призведе до руйнування нинішньої системи влади. Сліт переконаний, що обидва сценарії ігнорують реальні процеси, які тривають усередині країни вже багато років.
Серед ключових внутрішніх проблем Росії автор виокремлює:
- скорочення населення працездатного віку;
- уповільнення зростання продуктивності;
- концентрацію інвестицій у державному секторі;
- поступове зменшення ролі доходів від експорту енергоносіїв у федеральному бюджеті;
- дедалі більшу централізацію політичної влади та прив’язку економічних можливостей до лояльності Кремлю.
Повномасштабне вторгнення в Україну лише загострило ці структурні проблеми. Мобілізація й еміграція поглибили дефіцит робочої сили, оборонні витрати витісняють цивільні інвестиції та соціальні видатки, а силові відомства змагаються за дедалі менший пул потенційних новобранців. Окуповані території стали додатковим тягарем: вони поглинають значні адміністративні та фінансові ресурси, не даючи відчутної економічної віддачі.
«Ці чинники не діють окремо один від одного. Вони накопичуються та взаємно посилюються», — наголошує журналіст.
Чому тиск не змінює Росію
Сліт пояснює принципову відмінність російської моделі від демократичних систем: там наростання труднощів зазвичай стимулює реформи чи пошук компромісу, тоді як кремлівська логіка влади побудована на протистоянні із зовнішнім світом. «Тиск — це не свідчення того, що нинішній курс неправильний. Це підтвердження того, що загроза реальна», — так автор описує внутрішню логіку Москви.
У середньостроковій перспективі Кремль, на думку журналіста, робитиме ставку не на масштабні воєнні операції, а на дешевші інструменти дестабілізації: кібератаки, диверсії, інформаційні операції, енергетичний шантаж і дії через посередників.
Підсумовуючи, Сліт закликає уряди, бізнес і громадянські суспільства Заходу відмовитися від очікувань повернення до довоєнної реальності. Зміцнення критичної інфраструктури, захист демократичних інституцій і врахування довгострокових ризиків, пов’язаних із Росією, мають стати постійним елементом західної політики — а не лише ситуативною реакцією на поточну війну.
Раніше військовий оглядач The Independent Роберт Фокс зазначав, що Путін розглядає найближчі два місяці як останнє «вікно можливостей» для зміни перебігу війни. На його думку, навіть у разі провалу на фронті Росія не припинить бойових дій, оскільки функціонує як воєнна економіка, а Путін може вдатися до масштабної мобілізації та введення воєнного стану, що становитиме загрозу для всієї Європи.
