Сенат США на цьому тижні схвалив законопроєкт про розширення санкцій проти Росії, який поєднує потужні механізми тиску на Москву з потенційними загрозами для глобальної торговлі. На цій суперечності наголошує колумніст Макс Бут у своїй статті для The Washington Post, визнаючи одночасно й сильні, й слабкі сторони документа.
Позитивні положення законопроєкту про санкції
Документ передбачає значне посилення санкційного тиску на ключові сегменти російської економіки й політичної еліти. Розширення охоплює:
- Президента РФ Володимира Путіна та його оточення – військових і політичних керівників
- Російських олігархів, державні підприємства та фінансові установи
- Енергетичні проєкти й оборонно-промисловий комплекс
- Компанії, задіяні в так званому “тіньовому флоті”, котрий допомагає Росії обходити західні обмеження на енергоносії
Макс Бут наголошує, що законопроєкт про санкції розроблений сенатором Ліндсі Græмом, містить чимало конструктивних елементів, спрямованих саме на блокування російських експортних каналів і матеріальних ресурсів керівництва держави-агресора.
Критичні проблеми: від мит до президентської влади
Проте оглядач вказує на дві суттєві проблеми, які можуть перевищити очікувану користь документа. Головна з них – надання президентові США надзвичайно широких повноважень щодо запровадження тарифів.
Законопроєкт дозволяє главі держави встановлювати мита розміром до 100% для п’яти найбільших імпортерів російської нафти чи газу та 500-відсоткові мита на російські товари в США. Під удар можуть потрапити ключові союзники – Китай, Індія, Туреччина, Японія, Південна Корея й країни Європейського Союзу.
Бут застерігає, що найнебезпечніша сторона документа полягає в його загальній формулюванні. Ніщо не завадить президентові запровадити мита проти будь-якої держави з будь-якої причини й прикрити це законом Ґрема як юридичним обґрунтуванням. Враховуючи історію президента Дональда Трампа з односторонніми тарифами, цей ризик видається цілком реальним.
Політичні компроміси й виклик для Палати представників
Демократи в Сенаті тривалий час вагалися щодо голосування, проте зрештою підтримали законопроєкт про санкції, прагнучи продемонструвати солідарність із Україною. Президент України Володимир Зеленський навіть присутній у галереї Сенату й аплодував сенаторам 28 липня – у день похорону сенатора Ліндсі Грема, котрий не дожив до схвалення свого законопроєкту.
Однак деякі демократи – конгресмени Дон Байєр та Бред Шнайдер – критикували документ, стверджуючи, що мита загрозять американським споживачам і розпалюватимуть глобальну торговельну конфліктність, що в кінцевому рахунку підриває довіру до американської допомоги.
Макс Бут закликає Палату представників, яка розглядатиме законопроєкт у вересні, суттєво його переглянути: вилучити положення про мита, зробити санкції обов’язковими й включити норму про передачу Україні заморожених російських активів, що контролюються США.
