Microsoft анонсувала квантовий чип Majorana 2 на Microsoft Build 2026 з надійністю кубітів у 1 000 разів вищою за попередника. Терміни комерційного запуску скоротились із 2035 до 2029 року. / TechSpot
На конференції Microsoft Build 2026 компанія представила квантовий чип Majorana 2 — наступника Majorana 1, анонсованого торік. Головна заявлена перевага: надійність кубітів зросла у 1 000 разів, а терміни комерційного масштабованого квантового комп’ютера скоротились із 2035 до 2029 року.
Кубіт — базова одиниця квантових обчислень, аналог біта у класичних комп’ютерах. Головна проблема квантових систем — надзвичайно короткий час збереження квантового стану, який вимірюється мікросекундами у більшості сучасних рішень. Majorana 1 досягав часу життя кубіта від 5 до 10 секунд. У Majorana 2 цей показник перевищує 20 секунд, а в окремих випадках — до однієї хвилини.
Покращення стабільності Microsoft пов’язує зі зміною матеріалів: замість алюмінієвих надпровідників у Majorana 2 використовується свинець, який краще захищає кубіти від зовнішніх збурень, що спричиняють помилки. Дослідники також замінили активну напівпровідникову область на індій арсенід із домішками індій арсенід антимоніду.
У розробці Majorana 2 Microsoft використовувала власну агентну ШІ-платформу Microsoft Discovery: системи штучного інтелекту оцінювали комбінації матеріалів, запускали симуляції та аналізували десятиліття наукових даних для пошуку нових закономірностей.
Попри прорив, Majorana 2 залишається пристроєм ранньої стадії — лише 12 топологічних кубітів проти мільйонів, які більшість експертів вважають необхідними для масштабних комерційних застосувань. Зовнішні фізики також вказують, що препринт і обмежений масив даних поки не демонструють відтворюваних результатів у більшому масштабі. Остаточну оцінку дадуть рецензування та тестування в рамках програми DARPA.
“Нам потрібно щороку досягати поліпшень, які наблизять нас до комп’ютера, що матиме величезну комерційну та соціальну цінність,” — заявив технічний директор Microsoft Четан Найяк.
Для порівняння: IBM і Google також активно розвивають квантові технології, але обирають різні підходи. IBM робить ставку на надпровідні кубіти і публікує щорічні дорожні карти. Google у 2025 році оголосила про досягнення “квантової переваги” на чипі Willow. Microsoft натомість робить ставку на топологічні кубіти, які теоретично стійкіші до помилок, але на практиці значно складніші у виробництві.
Хочеш знати більше, ніж ChatGPT 5? Підписуйся на ITC.ua у TelegramПІДПИСАТИСЯ
СпецпроєктиHighload: як команда готується до пікових подій. Найкращі практики від SharksCode«Катка24»: топові українські стримери знялися у ролику для геймінг-кампанії від ПриватБанк, Visa та NAVI
