Робота HBO над новою екранізацією «Гаррі Поттера» передбачає кардинальні зміни, які виходять далеко за межі сюжетних корективів та повернення забутих персонажів. Студія прийняла неочікуване, проте логічне рішення: серіал не буде використовувати культову музичну тему Hedwig’s Theme, написану Джоном Вільямсом. Ця композиція стала справжнім символом франшизи, формуючи у мільйонів глядачів емоції магії та ностальгії за світом Гоґвортса.
Чому відмовилися від звичної музики
Студія не приховує намірів створити кардинально іншу версію історії про юного чарівника. Розробники серіалу бажають охопити більше матеріалу з оригінальних книг Джоан Ролінґ та одночасно вибудувати самостійну інтерпретацію світу магії. Це стосується не тільки наративу — переосмислюються й фундаментальні елементи, які публіка вже сприймає як невід’ємну частину «Гаррі Поттера».
Значення Hedwig’s Theme для франшизи порівняна з функцією «Імперського маршу» у кінофраншизі «Зоряні війни». Вільямс створив мелодію, яка з перших трьох фільмів перетворилась на музичного синоніма всього світу волшебства. Вона передає атмосферу пригод, почуття дива та чарівності, а для шанувальників невідривна від спогадів про перші кінострічки.
Однак логіка рішення видається обґрунтованою. Серіал будується безпосередньо на матеріалі книжок, а не копіює попередні фільми. Використання їхньої найвизначнішої музичної теми могло б зробити нову версію надто залежною від кіноверсії, коли метою творців є пропозиція власного художнього бачення.
Ставка на Ганса Циммера
Ризики, безсумнівно, залишаються істотними. Hedwig’s Theme встановила надзвичайно високі стандарти й досі вважається однією з найпам’ятніших кінокомпозицій всіх часів. Новій музичній темі доведеться створювати власну ідентичність, не спираючись на вже знайому мелодію.
Проте HBO довірило музичний супровід проєкту признаному композиторові Гансу Циммеру. У своїх коментарях автор зробив промовистю заяву: він не здатний «писати як Джон Вільямс» і навіть не прагне копіювати його стиль. Циммер впевнений, що для «Гаррі Поттера» потрібна щось повністю оригінальне та самобутнє.
Композитор навів у прикладі досвід роботи над фільмом Зака Снайдера «Людина зі сталі». Після легендарної музики Джона Вільямса для «Супермена» (1978) Циммер відчував колосальний психологічний тиск. Снайдер допоміг йому позбутися цього навантаження, нагадавши просту істину: обидва кінопроекти — це просто фільми, кожен зі своєю історією.
Циммер застосовує аналогічну філософію й до серіалу про Гаррі. Його нова музична тема, імовірно, потребуватиме часу для сприйняття глядачами, проте відмова від Hedwig’s Theme дозволить проєкту розробити власну музичну ідентичність і не жити у тіні класики.
