Українські банки відмовляються проводити платежі для внесення застави за народним депутатом Вадимом Столаром та колишньою заступницею керівника Офісу президента Ірину Мудру. Про це повідомляє ZN.UA з посиланням на власні джерела в банківській системі.
За словами інформаторів видання, представники фінансових установ посилаються на рекомендації Національного банку України при обґрунтуванні своїх відмов. Замість перевірки походження коштів система фінансового моніторингу фактично унеможливлює перерахування грошей на рахунок Вищого антикорупційного суду.
Ситуація зі Столаром: 300 млн гривень застави
11 вересня ВАКС визначив Вадиму Столару запобіжний захід у вигляді застави на 300 млн грн без тримання під вартою. Депутат є фігурантом розслідувань НАБУ і САП у справах «Феміда» та «Форест Гамп».
За Кримінальним процесуальним кодексом підозрюваний, який не перебуває під вартою, повинен внести заставу протягом п’яти днів після обрання такого запобіжного заходу. Однак Столар у визначений строк суму не вніс, а НАБУ та САП не звертались до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою.
Згідно з інформацією ZN.UA, Столар заявив органам обвинувачення, що має необхідні кошти та готовий сплатити заставу. Проте банки, особливо їхні підрозділи фінансового моніторингу, класифікують ці кошти як ризикові та відмовляють у проведенні операції. У деяких випадках банки навіть розривають договори банківського обслуговування зі Столаром.
Депутат пропонував альтернативний варіант — накласти арешт на його рахунків у розмірі 300 млн грн, однак це пропозиція так і не була реалізована.
Проблеми з платежами застави Ірини Мудрої
Аналогічна проблема виникла і з блокуванням платежів застави для Ірини Мудрої. 25 серпня ВАКС взяв її під варту на 60 діб із можливістю звільнення після внесення застави у 20 млн грн. 2 вересня Апеляційна палата залишила це рішення без змін.
Мудра встигла внести 5 млн грн власних коштів, після чого її рахунки були арештовані. Решту застави намагався сплатити її чоловік, однак банки послідовно відмовляли у проведенні платежів. Адвокати навіть випробували кілька банків та спробували здійснити операцію на мінімальну суму (1 тис. грн), однак і такі платежі не були проведені.
У результаті Мудра залишається під вартою, хоча суд визначив внесення 20 млн грн застави як альтернативу триманню під вартою.
Недолік системи фінансового контролю
Співрозмовники ZN.UA наголошують, що проблема полягає не в самій системі фінансового моніторингу, а у способі її застосування. Раніше ризик був у можливості ручного втручання у роботу системи, яке дозволяло коштам сумнівного походження пройти контроль.
Тепер виникла протилежна ситуація: замість перевірки походження конкретних коштів блокується сама можливість внести заставу. Законодавство дозволяє банкам відмовляти у проведенні підозрілих операцій, однак окремої законодавчої заборони на платежі просто через те, що кошти призначені для внесення застави, немає.
«Кошти треба перевіряти. Якщо вони законні й їхнє походження підтверджене — платіж має бути проведений. Не можна замість перевірки просто блокувати саму можливість внести заставу», — пояснив один з інформаторів видання.
Нагадаємо, що 19 серпня НАБУ та САП провели спецоперацію «Форест Гамп», яка охоплює діяльність високопосадовців Офісу президента та народних депутатів.
