Вітчизняний оборонно-промисловий комплекс володіє набагато більшими виробничими потужностями, ніж дозволяє фінансування лише за рахунок державних замовлень. Цю обставину підкреслює виконавчий директор Ради зброярів Ігор Федірко у своєму аналізі нової експортної політики України.
На початку липня держава анонсувала спрощену схему експорту військових технологій та озброєння для країн-партнерів. Ключова нововведення – скорочення часу розгляду заявок від виробників з 90 до 30 днів. Експорт озброєння матиме статус контрольованого процесу для держав, із якими Україна підписала угоди у форматі Drone Deal.
Чого чекає ринок
Для оборонних виробників найголовніша цінність пропонованого механізму – це прозорість та передбачуваність. Як пояснює Федірко, компанії потребують чітких процедур та визначених термінів, щоб планувати виробництво, розширювати команди та залучати інвестиції. Без впевненості у отриманні дозволу та строках його видачі нормальне планування контрактів стає неможливим.
Контрольований експорт озброєння сприймається експертами не як послаблення обороноздатності, а як механізм масштабування виробництва. Кожен міжнародний контракт дає виробнику можливість розширювати штат, модернізувати лінії виробництва, закуповувати компоненти та розвивати технологічні можливості.
Виклик для державного апарату
Однак реалізація цього плану постає перед серйозною перешкодою. Секторі оборонних технологій України вже налічується тисячі компаній. Якщо навіть невелика частина з них – умовно 200-300 виробників – подасть заявки на експорт озброєння, Державна служба експортного контролю фізично не встигне розглянути їх якісно у відведені 30 днів без посилення штату.
- Необхідність розширення команди Держекспортконтролю
- Критичний дефіцит кваліфікованих фахівців у відомстві
- Значна різниця у зарплатах між держустановою та приватним сектором
За останній рік спеціалісти з експортного контролю активно переходили в приватні компанії оборонного сектору, де пропонуються зарплати у п’ять разів вищі. Без перегляду оплати праці та штатного розпису державного органу розраховувати на дотримання встановлених термінів нереалістично. Інакше ризик того, що спрощений механізм перетвориться на традиційну чергу з постійними проханнями про продовження розгляду.
Експерти наголошують: паралельно із запуском експортного механізму держава обов’язково має вирішити питання кадрового та матеріального забезпечення регуляторного органу. Від цього залежатиме, чи стане експорт озброєння насправді одним із найважливіших практичних кроків для українського ОПК в останні роки.
