Сотні українських громад опинилися в складній ситуації через затримки проведення платежів через Державне казначейство. Попри наявність коштів на рахунках, муніципалітети не можуть своєчасно розраховуватися за виконані роботи, фінансувати комунальні підприємства чи продовжити критично важливі інфраструктурні проєкти.
Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан підтвердив, що затримки казначейських платежів торкнулися абсолютно всіх громад без винятку. За його словами, блокування коснулося різних сфер – від компенсації за перевезення пасажирів і прибирання вулиць до фінансування соціальної допомоги та комунальних послуг.
Роботи з підготовки до опалювального сезону були призупинені у багатьох муніципалітетах ще в середині вересня. Найгострішою проблемою стало блокування навіть кредитних коштів, які громади залучали від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), що суттєво ускладнило виконання планів стійкості.
Масштаби проблеми в ключових містах
У Львові на 28 жовтня Державне казначейство не провело 4231 платіж громади на суму 901,7 млн гривень, з яких 554,1 млн гривень припадали на видатки розвитку. Міський голова Андрій Садовий наголосив, що гроші в міста є, однак Казначейство блокує їх проведення, що негативно впливає на працівників, які виконують роботи для міста.
Ситуація змушує комунальні підприємства залазити в борги та брати позики для забезпечення своєї діяльності. Блокування коштів створює пряму загрозу роботі громадського транспорту, аж до скорочення кількості автобусів і трамваїв на маршрутах. Під загрозою опинилися й важливі об’єкти транспортної інфраструктури, зокрема зведення нового шляхопроводу на перехресті вулиць Шевченка та Ковча.
У Києві міський голова Віталій Кличко звинуватив центральну владу в блокуванні коштів на відновлення будинків, пошкоджених обстрілами, та реалізацію міського плану стійкості. Казначейство також заблокувало залучений кредит на суму 1 млрд гривень майже на місяць, що призупинило критично важливі закупівлі й роботи з підготовки до зимових ризиків.
В інших регіонах ситуація аналогічна. У Дніпрі через двомісячні затримки казначейських платежів зупинилися ремонти в будинках ОСББ. Полтава стикнулася з блокуванням 127 млн гривень. У Харкові зоопарк працював на генераторах через казначейські затримки. Вінниця вперше з початку повномасштабної війни зіткнулася з такою важкою бюджетною кризою.
Офіційні пояснення та причини затримок
Уряд пояснює затримки казначейських платежів суворими воєнними реаліями та дефіцитом коштів у державному бюджеті. Прем’єр Сергій Корецький назвав зупинку платежів громадам вимушеним рішенням в умовах жорсткої економії. За його словами, критичні платежі проводитимуть вручну, а ситуація мала покращитися протягом місяця.
Міністр фінансів Сергій Марченко пояснював проблеми браком коштів на єдиному казначейському рахунку. За січень-вересень загальний фонд недоотримав майже 50 млрд гривень запланованих доходів, з яких 32 млрд припали на серпень і вересень. Він запевнив, що зарплати військових і соціальні програми фінансуються вчасно, а затримок до кінця року не очікується.
Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа дефіцит пов’язує з паузами у надходженні міжнародної допомоги. Вона зауважила, що загалом на рахунках місцевих бюджетів накопичено близько 188 млрд гривень, однак через касові розриви та пріоритетність військових видатків Державне казначейство змушене застосовувати черговість видатків згідно з постановою №590.
Три ключові причини затримок
- Великі видатки на оборону, які поглинають левову частку доходів держави
- Зменшення податкових надходжень через удари росіян по українським підприємствах
- Затримки з надходженням зовнішнього фінансування через невиконані реформи
Експерт Центру економічної стратегії Богдан Слуцький пояснює, що затримки казначейських платежів – це більше ніж технічна пауза. Нині йдеться про гостру тимчасову нестачу коштів на рахунках Казначейства. Ключова проблема полягає у затримках міжнародної допомоги, яка прив’язана до ухвалення євроінтеграційних реформ.
Порівняння з оборонним бюджетом
Загальна сума заблокованих платежів місцевих бюджетів становить близько 20 млрд гривень, що менш як 1% від оборонного бюджету. На безпеку й оборону у 2026 році передбачено близько 2,8 трлн гривень. Однак для окремих громад ці десятки мільйонів мають конкретну ціну: від них залежать водопостачання, електроенергія, вивезення сміття, робота громадського транспорту та виплата заробітних плат комунальним працівникам.
Риторика прем’єра про пріоритет оборони фактично замінює дискусію про бюджетні рішення маніпулятивним протиставленням армії та потреб громад. Насправді наслідки затримок значно ширші за просто відкладений ремонт доріг чи облаштування парків.
Загрози для критичної інфраструктури
Колишній голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький різко висловився про небезпеку для об’єктів життєзабезпечення. На його оцінку, затримки казначейських видатків створюють каскадні ризики напередодні важкої зими. Блокування коштів місцевих громад матиме катастрофічні наслідки для критичної інфраструктури у всіх регіонах України.
Уряд відклав на грудень 39 млрд гривень капітальних видатків, запланованих на осінь. Це стосується будівництва й реконструкції лікарень, зведення укриттів у школах і медзакладах, захисту енергетичної інфраструктури та будівництва соціального житла. Частину цих коштів до кінця року можуть не встигнути використати через технологічні терміни.
Вимоги громад та перспективи
Асоціація міст України закликає уряд забезпечити своєчасне проведення казначейських платежів за критично важливими видатками. Муніципалітети мають мати можливість використовувати кошти на своїх рахунках, як це було з початку повномасштабного вторгнення.
Громади очікують від центральної влади передусім передбачуваного проведення платежів, своєчасних розрахунків за енергоносії та можливості фінансувати критично важливі послуги. Однак без виконання зобов’язань для отримання міжнародної допомоги та врахування потреб місцевого самоврядування під час планування державних видатків ця кризова ситуація може тривати.
