Знищення складських приміщень створює серйозні виклики для фармацевтичної галузі. Проблема полягає не лише в загубленій готовій продукції, але й у необхідності відновлювати частину логістичної мережи з нуля.
Про оцінку поточної ситуації та можливі наслідки розповіла членкиня Стратегічної ради компанії “Дарниця” та засновниця Zagoriy Foundation Катерина Загорій у коментарі РБК-Україна.
Час відновлення запасів та складності воєнного часу
Відбудова запасів — процес, що вимагає тривалого періоду. Від моменту повторного виробництва препаратів і проведення контролю якості до доставки в аптечні мережі проходить значний час. Постійні повітряні тривоги та нові атаки lз боку ворога роблять цей процес ще більш затруднювальним.
Проте експерти застерігають від поспішних висновків. Говорити про загальнонаціональний дефіцит ліків через знищення окремих складів передчасно. Для об’єктивної оцінки ситуації необхідно знати точні втрачені обсяги, залишки продукції на інших об’єктах та графіки наступних поставок.
На яких препаратах дефіцит буде відчутнішим
Особливу увагу експерти рекомендують приділяти окремим групам лікарських засобів, де можливості швидкого заміщення обмежені. Йдеться про:
- препарати з невеликою кількістю виробників на ринку
- засоби без повноцінних аналогів
- ліки з жорсткими вимогами до температурного режиму
Саме за такими позиціями локальні перебої дефіциту ліків можуть виявитися найбільш відчутними для пацієнтів.
За словами Загорій, оцінити достатність резервів для безперебійного постачання можна лише, маючи детальну інформацію про конкретні групи препаратів і ланцюги їх розподілу.
Рекомендації для населення та вплив на ціни
У контексті нинішньої кризи експерти рекомендують мати вдома запас призначених лікарських засобів — особливо якщо препарати приймаються постійно і перерва в терапії становить небезпеку для здоров’я.
Щодо цінової політики, то на першому етапі додаткові витрати покриває бізнес. Однак при повторенні подібних сценаріїв фармацевтичним компаніям доводиться працювати з вищими витратами на утримання страхових запасів, їх розосередження та дублювання логістичних ланцюгів. Це поступово може спричинити тиск на собівартість і, як наслідок, на ціни.
Водночас слід розрізняти роль виробника і аптечної мережі, адже кінцева ціна залежить не лише від виробника, а й від цінової політики самої аптеки. “Вересень-жовтень покажуть, чи матимуть нинішні втрати разовий характер, чи вони стануть основою для системного тиску на доступність і вартість лікарських засобів”, — зазначила Загорій.
