Український валютний ринок переживає період формування нової рівноваги. Незважаючи на те, що попит на іноземну валюту залишається вищим за пропозицію, низка факторів запобігає різкому падінню гривні. Серед них — активна підтримка Національного банку та привабливість гривневих інвестицій.
Про очікування щодо курсу гривні на наступні дні розповів Тарас Лєсовий, директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку».
Дисбаланс попиту та стримуючі фактори
На міжбанківському ринку попит на валюту перевищує її пропозицію приблизно на 15–20%. Це обумовлено насамперед структурною потребою України в імпорті — паливі, енергообладнанні, технічних комплектуючих та інших необхідних товарах.
Військові дії ускладнюють експортну логістику та затримують зростання валютних надходжень. Крім того, частина компаній активно формує валютні резерви для забезпечення майбутніх імпортних платежів.
Однак згідно з аналізом Лєсового, критично важливо не лише саме існування дисбалансу, але й механізм його компенсації на ринку.
Роль інтервенцій НБУ у стабілізації курсу
Національний банк залишається основним джерелом додаткової валюти на ринок. У серпні обсяги валютних інтервенцій сягнули близько 4,82 млрд доларів, що в середньому складало понад 1,1 млрд доларів тижнево. Такий рівень підтримки дозволяє курсу гривні коливатися в межах «керованої гнучкості», не допускаючи катастрофічних стрибків.
Саме завдяки цьому психологічна позначка у 45 грн за долар поки не закріплюється як стійкий рівень. Для того щоб такий курс став довготривалою нормою, потрібен значно потужніший і тривалий дестабілізуючий імпульс — суттєве скорочення міжнародного фінансування, масове збільшення імпортних потреб, прискорення інфляції або кардинальні зміни в монетарній політиці НБУ.
На початок вересня міжнародні резерви становили 48,7 млрд доларів, що еквівалентно приблизно чотирьом місяцям очікуваного імпорту. НБУ розраховує зберегти можливість проведення інтервенцій на достатньому рівні, розраховуючи збільшити резерви до 70 млрд доларів на закінчення року завдяки міжнародній фінансовій підтримці.
Інфляція та гривневі депозити як противага девальвації
Одним із головних викликів для валютного ринку залишається інфляція. У серпні річний показник досяг 8,1%, а регулятор прогнозує його зростання близько 10% за підсумками року.
Нові військові ризики можуть посилити ціновий тиск через атаки на логістичну та енергетичну інфраструктуру. Наслідки таких дій часто проявляються із затримкою, оскільки бізнесу потрібен час на переорієнтацію маршрутів та переоцінку витрат. За розрахунками НБУ, додаткові логістичні видатки можуть внести 0,4–0,6 відсоткового пункта до річної інфляції в кінці року.
Проте цей ризик не применшує привабливість гривневих інструментів. На противагу попереднім періодам, коли люди вибирали між гривнею без доходу та іноземною валютою, нині депозити та облігації внутрішньої державної позики пропонують привабливі номінальні ставки. Це формує додатковий бар’єр для відпливу коштів у валюту.
Прогноз курсу на 21–27 вересня
За оцінкою Лєсового, в період 21–27 вересня базовий коридор курсу гривні складатиме:
- Для долара: 44,4–44,8 грн на міжбанківському ринку
- Для євро: 51,5–52,5 грн, залежно від світового співвідношення євро/долар (прогнозований діапазон 1,15–1,17)
Щоденна волатильність курсу гривні прогнозується в межах 0,05–0,15 грн на міжбанку, 0,1–0,2 грн у комерційних банках та до 0,3 грн в обмінниках.
Спреди між курсами купівлі та продажу матимуть такі параметри:
- Міжбанк: до 0,15 грн за долар, 0,2 грн за євро
- Комерційні банки: 0,5–0,6 грн за долар, 0,8–1 грн за євро
- Обмінники: 0,6–1 грн за долар, 1–1,3 грн за євро
Середня різниця між міжбанківським та готівковим ринками очікується на рівні 0,1–0,15 грн. Середні тижневі коливання курсу не повинні перевищувати 1–1,5% від стартового рівня тижня.
Важливе зауваження: цей матеріал носить виключно ознайомчий характер і не є фінансовою або інвестиційною порадою. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендується проконсультуватися з ліцензованим фінансовим консультантом.
