Валютний ринок України перебуває під впливом низки факторів: потреб держави в імпорті озброєння та палива, дисбалансу між експортом та імпортом, а також монетарної політики Національного банку. Незважаючи на цьому, нинішні коливання не становлять загрози для фінансової системи, а професіонали очікують, що обмінний курс залишиться у коридорі 45–46 гривень до кінця року.
Про це розповів голова правління «Глобус Банку» Сергій Мамедов у розмові з редакцією. На його думку, значно більш важливим показником, ніж курс, є інфляція, яка сьогодні становить 12,5% за оцінкою регулятора.
Чому гривня слабіє: основні причини девальвації
З початку року офіційний обмінний курс зріс майже на 3 гривні — з 42 до 45 гривень, а в останніх днях навіть перевищував позначку 45,5 гривні. Експерти розглядають цю динаміку не як стрімку катастрофу, а як закономірний результат економічної ситуації, у якій перебуває країна.
«Якщо інфляція сьогодні становить 12,5%, то чому курс не може змінюватися? Тим паче Україна – країна, яка воює», — пояснює Мамедов. Курс у межах 45,5 гривні за долар не створює критичних ускладнень ані для громадян, ані для бізнесу за тих умов, у яких перебуває держава.
Головне джерело попиту на іноземну валюту — це потреби військового бюджету та держави загалом. Палива, озброєння, матеріали для енергетики та виживання країни — усе це потребує імпорту і, відповідно, валюти для розрахунків. Курс долара коливається залежно від того, наскільки синхронізовані ці потреби з надходженнями експортної виручки та міжнародної допомоги.
Роль Національного банку в регулюванні валютного ринку
Найважливіший інструмент, який має Національний банк для впливу на обмінний курс, — це валютні резерви. Регулятор є головним гравцем на ринку, оскільки жодна приватна компанія не може конкурувати з ним за обсягами валютних операцій. Завдяки міжнародній допомозі Національний банк володіє значним валютним ресурсом.
Однак саме питання «навіщо втручатися в курс» часто більш важливе, ніж можливість це зробити. На думку фахівців, Національний банк здійснив дві ключові стратегічні дії:
- Запровадив підхід до більшої гнучкості курсу, демонструючи, що гривня може як зростати, так і знижуватися;
- Намагається допускати девальвацію в помірних межах, водночас зберігаючи резерви для критичних ситуацій.
Якщо курс спочатку піднімається до 46–46,5 гривні, а потім опускається до 45 гривень, це психологічно заспокоює населення і бізнес. Люди розуміють, що коливання можуть бути тимчасовими.
Прогноз на кінець року та довгострокові перспективи
За базовим сценарієм курс долара залишатиметься в діапазоні 45–46 гривень до кінця року. На офіційному рівні орієнтиром може бути 46 гривень, у готівкових обмінниках — близько 46,4–46,5 гривні.
У проєкті державного бюджету на 2027 рік закладено курс 47–48 гривень, але Національний банк неодноразово наголошував, що не зобов’язується дотримуватися такі показники. Регулятор зосереджується передусім на макроекономічній стабільності та контролі над інфляцією, а не на утримуванні конкретного обмінного курсу.
На відміну від долара, курс євро залежить від крос-курсу на світових ринках. Базовим сценарієм на кінець року експерти визначають рівень євро в Україні близько 50,5–51 гривні, що нижче за пікові значення приблизно 52,50 гривні, спостережені у серпні–жовтні.
Інвестиційні інструменти в умовах девальвації
Незважаючи на нестабільність валютного ринку, гривневі облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) залишаються привабливим інструментом. Дохідність на рівні 16% при очікуваній інфляції 12,5% забезпечує реальний дохід. Крім того, дивіденди від ОВДП не оподатковуються, що додає їм переваги.
Щодо розподілу заощаджень, фахівці рекомендують приблизно 50% тримати у гривні, з яких близько 75% розмістити в облігаціях та решту в депозити з коротшим терміном. Для валютної частки варто враховувати персональні потреби: якщо людина часто їздить у командування до Європи, їй доцільніше мати євро, а не долари.
Доларові облігації з дохідністю близько 3% виглядають менш привабливо порівняно з гривневими, оскільки не компенсують нижчу доларову інфляцію та можливі коливання обмінного курсу.
Шлях до євроінтеграції та змінення ролі гривні
Потенційно важливим кроком для України буде приєднання до єдиної платіжної зони SEPA у євро. Це дозволить здешевити міжнародні перекази, прискорити операції та наблизити українську фінансову систему до європейських стандартів. Водночас приєднання потребуватиме дотримання суворіших вимог фінансового моніторингу.
На довгострок українці мають навчитися жити з гривнею як основною валютою для розрахунків і заощаджень. На сьогодні багато людей сприймають іноземну валюту як константу, а гривню — як нестабільну одиницю вимірювання вартості. Змінення такої менталітету сприятиме розвитку економіки та зменшуватиме залежність від зовнішніх коливань обмінного курсу.
Зараз перші іноземні інвестори з Литви, Польщі та Естонії активно купують українські банки, розглядаючи це як можливість отримати готову структуру та в майбутньому розширити присутність на європейському ринку. Це позитивна тенденція, яка свідчить про відновлення інвесторської довіри до України.
Увага: Цей матеріал підготовлено виключно з ознайомчою метою і не є фінансовою або інвестиційною порадою. Інвестиції пов’язані з ризиком, включно з можливістю повної втрати капіталу. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо звернутися до ліцензованого фінансового консультанта.
