Росія активно лобіює локальне перемир’я в Костянтинівці під виглядом гуманітарної операції. Однак аналітики Інституту вивчення війни (ISW) розглядають цю ініціативу як прикриття для військової підготовки російських сил до наступу на півночі.
Гуманітарна місія як дипломатичний тиск
13 листопада речник Кремля Дмитро Пєсков повторив пропозицію Володимира Путіна, озвучену день раніше під час розмови зі спецпосланцем США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Ідея передбачає проведення гуманітарної місії у Костянтинівці, подібної до тієї, що нещодавно відбулася в окупованих Олешках Херсонської області.
За твердженнями Путіна та його помічника Юрія Ушакова, американські посланці активно підтримали цю пропозицію. Кремль навіть звернувся до США та Європи з проханням тиснути на Україну для прийняття локального перемир’я в Костянтинівці.
Фактичні розбіжності з олешанською операцією
Проте аналітики ISW наголошують на принциповій різниці між двома сценаріями:
- У Костянтинівці російські війська не контролюють місто — там зафіксовано щонайменше 41 українську позицію з 1 вересня
- Олешки розташовані на повній окупованій території, за 3,7 км від лінії фронту
- Операція в Олешках (27 жовтня — 1 листопада) успішно евакуювала понад 750 осіб, багато з яких повернулися на підконтрольну Україні територію
Присутність українських військ у Костянтинівці суперечить заявам Путіна від 3 липня та багатомісячним твердженням російської влади про встановлення контролю над містом.
Стратегічна мета за лаштунками
ISW припускає, що справжня мета перемир’я в Костянтинівці — це не евакуація цивільного населення, а підготовка до наступу. Під час паузи в боях Росія могла б нарощувати військові сили та ротувати підрозділи у районі міста.
Таке посилення угруповання створило б умови для подальшого російського наступу на північний напрямок — у бік Дружківки. Це місто входить до укріплених позицій України, відомих як «Фортечний пояс», тому перемир’я в Костянтинівці може допомогти Росії підготуватися до наступальних дій на цій критичній ділянці фронту.
Українська сторона вже висловила стурбованість щодо можливого використання Москвою гуманітарної паузи для військових цілей.
