Масовані російські удари по металургійних підприємствах України призвели до критичного падіння виробництва. За даними Forbes Ukraine, близько 90% виробництва сталі припинило роботу, а потенційні збитки для національної економіки можуть досягти 6,5–7% ВВП.
З початку 2026 року російська агресія спрямована безпосередньо на ключові об’єкти гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Розраховано щонайменше 30 атак, в результаті яких пошкоджені або повністю знищені сім доменних печей. Людські втрати становлять 18 загиблих працівників.
Повна зупинка виробництва та її масштаби
Олександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром», прямо констатує: «Зараз ми не виплавляємо ані сталь, ані чавун». Ситуація настільки критична, що у вересні Україна вперше за столітня історія не випустила жодної тонни сталі протягом цілого тижня. Олександр Водовіз, керівник офісу CEO групи «Метінвест», описує стан металургії як катастрофічний, адже планування виробництва тепер можливе лише на місяць уперед.
Металургія України втримувала на себі макроекономічні показники країни. У 2025 році ГМК забезпечив 6,2 млрд доларів експортних надходжень і відповідав за 5,5% обсягу ВВП. Якщо виробництво залишатиметься зупиненим, у найгіршому сценарії втрати металургії досягнуть 6,5–7% ВВП.
Ланцюгова реакція кризи у суміжних галузях
Вплив зупинки металургії поширюється далеко за межі самої галузі. За розрахунками Каленкова, одне робоче місце в ГМК генерує 7,5–8 робочих місць у суміжних секторах економіки. Тому колапс металургійного виробництва матиме хвилеподібний ефект на:
- транспортну логістику;
- енергетичний сектор;
- машинобудування;
- ремонтні компанії;
- портові послуги та експортні операції.
Окремий пробіл у експортних можливостях виникає через запалювання залізної руди. Альтернативні морські маршрути дозволяють вивозити максимум половину від традиційних обсягів. CEO Metals Consulting International Олександр Сірик оцінює втрату від припинення експорту руди в 1 млрд доларів річних валютних надходжень.
Бюджетні втрати та соціальні наслідки
Податкові відрахування металургійних підприємств — це непорушний стовп доходів місцевих і державного бюджетів. У 2025 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплатив 8,5 млрд грн податків і зборів, з них 2,6 млрд грн надійшло до місцевих бюджетів. Підприємства групи «Метінвест» у Запоріжжі перелічили майже 1,6 млрд грн за перше півріччя 2026 року.
Зняття цих надходжень із бюджетів міст кардинально погіршує можливість фінансування соціальних послуг — від безкоштовного громадського транспорту до комунальних програм. За оцінкою «Укрметалургпрому», загальні збитки від припинення роботи ГМК можуть становити 5–7 млрд доларів валютної виручки та 30–40 млрд грн бюджетних надходжень.
Впродовж п’яти років найбільші металургійні підприємства сплатили податків і зборів на суму понад 200 млрд грн (6,2 млрд доларів). За підсумками 2024 року податкові відрахування чотирьох основних металургійних компаній становили 1,6% усіх надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Збереження потенціалу для відновлення
Нині «АрселорМіттал Кривий Ріг» проводить переговори з Офісом президента щодо виходу з кризової ситуації. Обговорюються питання безпеки персоналу, подальшого формату роботи, можливого технічного простою та податкової політики. Ключова умова — не допустити масового звільнення кваліфікованих робітників, які необхідні для швидкого відновлення виробництва.
Українські, європейські та міжнародні профспілки (IndustriALL та IndustriAll Europe) закликають розробити схему оплачуваного простою замість масового скорочення персоналу. Це дозволить зберегти людський капітал та забезпечити можливість швидкого перезапуску промислових потужностей після нормалізації ситуації з безпекою.
«Поки не буде якогось розуміння щодо безпеки, буде важко говорити про відновлення виробництва», — наголошує Каленков, визначаючи безпеку як першопочатковий крок до виходу з кризи металургійного комплексу.
