У європейських столицях розгоряються дебати щодо того, хто матиме право представляти ЄС під час переговорів із Москвою. Проте прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стёре займає рішучу позицію: будь-які обговорення нової архітектури європейської безпеки мають відбутися лише після припинення збройного конфлікту в Україні.
Позиція Норвегії щодо архітектури безпеки
У розмові з Politico Стёре наголосив на недопустимості розгляду проектів переустрою європейської архітектури безпеки на тлі поточної війни. На його думку, Росія намагається нав’язати умови, які вона сформулювала ще наприкінці 2021 року, стосовно меж розширення НАТО та його присутності в різних регіонах.
«Це не вирішувати Росії. Це не має нічого спільного з цим моментом переговорів», — підкреслив норвезький політик. За його твердженням, питання архітектури європейської безпеки залишаються виключною компетенцією самої Європи та мають бути вирішені після закінчення військових дій.
Узгодження позиції Європи перед переговорами
Одночасно Стёре визнав важливість активної участі європейських держав у мирних переговорах з Росією. На його словах, у цьому тижні має відбутися зустріч європейських лідерів у Дубліні для обговорення того, хто саме братиме участь у переговорах щодо України.
- Представництво може здійснюватися однією людиною
- Альтернатива — груповий формат представництва
- Визначення цілей та посилань має передувати назначенню делегації
Стёре наголосив, що найголовніше — спочатку узгодити ключові послання та стратегічні цілі, а потім вже призначити осіб чи групу, які донесуть цю позицію до адміністрації США та російського керівництва.
Міжнародні розробки щодо переговорів
The Washington Post раніше повідомляла про пропозицію США розпочати дискусії щодо архітектури європейської безпеки у форматі НАТО-Росія, який був припинений у 2014 році після анексії Криму. За інформацією спецпредставника Трампа Джареда Кушнера, розширення європейської участі можливе за умови позитивних результатів у форматі Україна — США — Росія.
Тим часом Financial Times зафіксував нову позицію президента Володимира Зеленського, який вперше публічно припустив можливість надання Росії певних безпекових гарантій в контексті потенційної мирної угоди. Видання розцінює цей крок як значний поворот у підході Києва на фоні інтенсифікації дипломатичних контактів із США.
