Президент Фінляндії Олександр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре протягом кількох місяців таємно готували телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним. За даними видання Politico, європейські лідери розраховували, що такий прямий крок продемонструє твердість Європи на міжнародній арені.
Однак замість очікуваного результату розмова спровокувала найсерйозніший розкол серед північних країн-союзників від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Дипломати та політики розповіли Politico про те, що відбувалося під час цієї розмови.
Чому виникла необхідність у розмові з Путіним
На початку жовтня Дональд Трамп повернувся до активного обговорення завершення війни в Україні. Він критикував президента Володимира Зеленського за атаки на російську енергетичну інфраструктуру, однак заявив, що до російської сторони “претензій немає”.
Побоюючись, що переговори можуть остаточно зірватися, Стубб і Стьоре вирішили втрутитися. Видання зазначає: “Проконсультувавшись із Зеленським, лідери Норвегії та Фінляндії дійшли висновку, що не можна допустити, щоб Трамп, Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер залишилися єдиними представниками Заходу, які ведуть прямий діалог із Путіним”.
У європейських столицях зростала занепокоєність щодо того, чи будуть інтереси України та самої Європи захищені Вашингтоном. Один європейський чиновник зазначив: “Нам потрібні лідери, які підтримують Україну і які також могли б донести свою позицію до Путіна”.
Як організували розмову зі скандинавськими лідерами
Протягом кількох місяців Стубб і Стьоре в приватному порядку обговорювали можливість спільного дзвінка до Кремля. Вони дійшли висновку, що відновлення діалогу є вкрай важливим напередодні переговорів в Абу-Дабі.
Зрештою лідери зв’язалися з оточенням Путіна й узгодили формат бесіди: кожна зі сторін по черзі викладає заздалегідь підготовлені тези, не перебиваючи співрозмовника. Дзвінок відбувся 27 жовтня за участю обох скандинавських лідерів. Один високопоставлений чиновник повідомив, що Стубб і Стьоре терпляче слухали Путіна протягом 90-хвилинної розмови.
За деякими даними, російський лідер прочитав скандинавським партнерам розлогу лекцію про слов’янську історію та витоки конфлікту в Україні. Стьоре згодом зазначив, що під час бесіди Путін поводився “раціонально” та “професійно”, а його аргументи були викладені “абсолютно чітко”.
Позиція України та зміст переговорів
Перед дзвінком Стубб і Стьоре детально обговорили із Зеленським, що саме варто сказати Путіну. Вони передали російському лідеру послання від України: питання територіальних кордонів можуть обговорюватися лише на рівні лідерів у форматі особистої зустрічі, попередньою умовою чого мають стати заходи щодо деескалації.
Після розмови скандинавські лідери знову поінформували Зеленського про результати. Reuters, посилаючись на джерело, близьке до Кремля, повідомило, що Путін заявив про наміри Росії захопити весь Донбас.
Реакція європейських союзників
Коли офіс Стубба оголосив про несподівану телефонну розмову, лідери Данії, Швеції та низки інших країн перебували в Гельсінкі на засіданні Північної ради. Їхнє невдоволення було викликане не стільки самим рішенням налагодити контакт із Путіним, скільки тим, що Стубб і Стьоре не узгодили свої дії з союзниками заздалегідь.
Обидва лідери стверджують, що ніколи не намагалися виступати від імені кого-небудь, крім своїх власних країн. Попри це розмова з Путіним залишилася однією з найбільш контраверсійних дипломатичних ініціатив північних європейських держав за весь період повномасштабної російської агресії.
