Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон заявив, що Україна надала вибачення за публічне розголошення факту передачі двох північнокорейських військовополонених до Сеула, проте ці вибачення не відповідають очікуванням південнокорейської сторони. Як повідомляє Yonhap, Сеул розглядає можливість застосування контрзаходів у відповідь на порушення конфіденційності.
Скандал навколо розголошення інформації про полонених
Чо Хьон пояснив під час парламентських слухань, що він постійно спілкувався з українським міністром закордонних справ Андрієм Сибігою щодо цієї ситуації. За його словами, повідомлення від Сибіги «містили вибачення», однак їхній рівень суттєво відстає від того, на який розраховував Південна Корея.
«Але є різниця між ними та тим рівнем, якого ми очікуємо, тому ми маємо намір вжити рішучих заходів», – наголосив південнокорейський дипломат. Розпорядження про полонених стали предметом суперечки після того, як президент України Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН публічно оголосив про цю передачу.
Розглядаються варіанти дипломатичної відповіді
Уряд Південної Кореї активно шукає способи притиснути на Київ. Чо Хьон не виключив можливість відкликання посла Південної Кореї в Україні Пак Хі Чана – про такий варіант запропонував один із депутатів парламенту.
Основний суб’єкт суперечки – порушення домовленості про конфіденційність. З самого початку існувала чітка угода зберігати інформацію про передачу полонених в таємниці, щоб захистити військовослужбовців та їхні сім’ї, які залишаються у Північній Кореї. Показово, що саме українська сторона спочатку попросила не розголошувати цей факт.
Версія про демонстрацію демократичних цінностей
На запитання про причини розголошення інформації про полонених, Чо Хьон припустив, що Зеленський, можливо, прагнув продемонструвати Організації Об’єднаних Націй, що Україна діяла як відповідальна ліберальна демократія. Південнокорейський міністр зробив застереження, що це лише його особиста інтерпретація мотивів українського керівництва.
Радник Зеленського Дмитро Литвин намагався мінімізувати значення витоку інформації, заявивши, що президент просто оприлюднив факт передачі солдатів. На його думку, Україна як «відкрита країна» не могла приховувати подібну інформацію, оскільки таємна передача виглядала б «незвично».
Національна розвідувальна служба Сеула підтвердила, що саме Україна першою попросила засекретити передачу полонених з КНДР, посилаючись на побоювання можливих наслідків для майбутніх переговорів про обмін військовополоненими.
