Шанхайський університет Цзяо Тун прискорює будівництво унікальної морської дослідницької платформи. Хоча офіційно запуск заплановано на 2030 рік, джерела повідомляють про можливість введення у експлуатацію вже у 2028 році — на два роки раніше від первісного графіка.
Революційна 30-поверхова конструкція для океану
Deep-Sea All-Weather Resident Floating Research Facility, відомий як “Плавучий острів у відкритому морі”, являє собою 30-поверхову споруду, яка більше нагадуватиме штучний острів, аніж традиційне дослідницьке судно. На відміну від звичайних морських суден, плавучий острів для морських досліджень проектується за подобою нафтової платформи, інформує китайський телеканал CCTV.

“Наша країна володіє численними морськими дослідницькими центрами: глибоководними бассейнами, спеціалізованими суднами та підводними апаратами. Однак потреба в комплексній платформі залишалася невирішеною”, — розповідає Сяо Лунфей, головний інженер проєкту.

Технічні характеристики та можливості
- Водотоннажність: 78–86 тисяч тонн (зіставна з авіаносцем “Фуцзянь”)
- Постійний екіпаж: 238 осіб
- Автономність: близько чотирьох місяців без поповнення запасів
- Максимальна робоча глибина: 10 000 метрів
- Стійкість: витримує тайфун категорії 5 з вітром до 250 км/год
Палуба платформи займатиме площу двох футбольних полів. На борту розмістяться шість великих дослідницьких об’єктів, включаючи лабораторію морських катастроф та установки для вивчення метеорології та важкого морського обладнання. Цікаво, що “місячний басейн” буде достатньо просторим для умовлення дорослого блакитного кита.

Інноваційний дизайн з екстремальним захистом
Конструкція плавучого острова передбачає напівзаглибний двокамерний корпус, який забезпечує стійкість навіть у найбільш суворих умовах. Замість тестування безпосередньо в морі, інженери використовували масштабну модель, яку піддавали дії штучних ураганів та цунамі в глибоководному бассейні університету.

Особливої уваги заслуговує деталь захисту: критичні системи платформи (аварійне живлення, навігація, зв’язок) отримали захист від ядерного вибуху за рахунок “метаматеріальних” сендвіч-панелей, здатних поглинати ударні хвилі. Це забезпечує безперервну роботу ключових функцій за найекстремальніших сценаріїв.
“Платформа матиме змогу оперативно переміщатися до місць досліджень та після стабілізації працювати тривалий період, — пояснює науковець Янь Цзянмінь. — На відміну від суден, які постійно боряться з хвилюванням, наша конструкція забезпечує стабільність експериментів”.
Масштабні наукові завдання
Платформа дозволятиме проводити морські випробування великогабаритного обладнання вагою до 100 тонн. Дослідники зосередяться на вдосконаленні моделей прогнозування тайфунів, забезпеченні даними для підвищення готовності прибережних районів до природних лих. Передбачені також дослідження сезонних змін морських екосистем та вивчення еволюції океанічного життя.
Платформа матиме тришарову архітектуру: центральний плавучий модуль, бортові лабораторії та берегові центри підтримки. Така структура дозволятиме вченим безперервно обмінюватися даними між морськими експериментами та наземним аналізом, фактично створюючи єдиний офшорно-береговий дослідницький комплекс.








