Розробник популярного інструменту HYDRA OC для процесорів Ryzen, 1usmus, розкрив деталі про технологічні інновації, які чекають на архітектуру Zen 6. Головна перевага нового покоління — можливість незалежного керування продуктивністю кожного ядра процесора.
На відміну від традиційного підходу, коли всі ядра отримують однакове навантаження, Zen 6 дозволятиме операційній системі спрямовувати критичні ігрові потоки на найшвидші ядра, тоді як фонові процеси будуть виконуватись на енергоефективніших компонентах. Таке розподілення ресурсів особливо важливо, коли процесор досягає теплових або енергетичних обмежень.
Ключові функції керування продуктивністю ядер
Архітектура Zen 6 запровадить кілька нових механізмів для управління роботою кожного окремого ядра:
- CPPC Performance Priority — дозволяє операційній системі та мікрокоду в процесорі незалежно керувати продуктивністю кожного ядра
- FloorPerf — встановлює мінімальний рівень продуктивності для окремих ядер, гарантуючи достатню швидкість для критичних завдань
- CPPC HighestFreq — надає операційній системі точнішу інформацію про максимальні можливості кожного ядра
- Per-core EPP Boost — дозволяє перемикати окремі ядра в режим максимальної продуктивності без навантаження на весь процесор
Нова функція EPP (Energy Performance Preference) для кожного ядра окремо визначатиме, якому режиму надавати перевагу — максимальній швидкості роботи чи енергоефективності. Це дозволяє процесору інтелектуально розподіляти ресурси залежно від типу навантаження.
Як Zen 6 покращить ігрову продуктивність
Ігрові потоки часто перебувають у стані очікування — вони чекають на графічний процесор, інші потоки або наступний кадр. У таких ситуаціях ядро може помилково знизити свою частоту і не встигнути вчасно повернутись до вищої швидкості. Функція Per-core EPP Boost вирішуватиме цю проблему, тимчасово активуючи режим максимальної продуктивності лише для активного ядра.
Перший експеримент на Steam Deck з аналогічними програмними налаштуваннями показав зростання мінімального FPS на 31,8%. Хоча тест проводився на старішому APU AMD і не відображає потенціалу Zen 6, результат демонструє реальний потенціал такого підходу.
Операційна система зможе спрямовувати потоки рендерингу та обробки звуку на найшвидші ядра, одночасно розміщуючи фонові застосунки на енергоефективніших компонентах. Це не збільшуватиме максимальну тактову частоту, проте допоможе критичним ядрам підтримувати Boost-режим під час роботи інших програм.
Додаткові можливості для оптимізації пам’яті
Zen 6 отримає функцію глобального обмеження пропускної здатності PQOS та оновлений профайлер пам’яті IBS. PQOS дозволяватиме обмежувати обсяг пропускної здатності, яку використовують фонові процеси, тоді як підвищений профайлер памяті надаватиме докладнішу інформацію про помилки кешу L3 та повільні звернення до памяті.
Такі дані дозволятимуть операційній системі виявляти фонові завдання, які негативно впливають на ігрову продуктивність, і відповідно скорочувати виділені їм ресурси. Це могло б стабілізувати час рендерингу, однак лише за умови, що ці функції будуть реалізовані в десктопних процесорах Ryzen та активно використовуватимуться операційною системою.
Поки що AMD офіційно не підтвердила, чи будуть усі ці функції доступні на одній архітектурі Zen 6, і чи включатимуться вони в усі моделі процесорів Ryzen. Проте вже відомо, що ядра з низьким енергоспоживанням не планується випускати в десктопних процесорах на першому етапі.
