Протягом семи днів, що минули з моменту оголошення американським президентом Дональдом Трампом так званого «енергетичного перемир’я», Росія здійснила 76 атак на енергетичну та нафтогазову інфраструктуру України. Наслідком цих дій стало залишення десятків тисяч сімей без електропостачання, як повідомляє президент Володимир Зеленський у своєму телеграм-каналі.
Масштаб нічних атак на критичну інфраструктуру
У ніч на 18 жовтня російські військові нанесли удари по трансформаторних підстанціях у Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій та Одеській областях. Крім атак на енергетику, ворог також обстріляв житлові квартали. За офіційними даними, двоє громадян загинули, дванадцять осіб отримали поранення, серед них — двоє дітей. Паралельно російські сили атакували сільськогосподарське підприємство на Волині.
Енергосистема України працює на межі можливостей: спеціалісти та ремонтні колективи функціонують в режимі цілодобової роботи, намагаючись оперативно відновити ушкоджені об’єкти та забезпечити надходження струму споживачам.
Масивний арсенал проти українського населення
Протягом останніх семи днів російська армія застосувала проти держави:
- близько 2700 ударних дронів;
- 1700 авіабомб;
- 66 ракет, переважно балістичних типів.
Зеленський підкреслює, що головна мета цих масованих ударів — руйнування енергетики та створення загального блекауту по території України. Президент наголошує: Москва розглядає будь-які сигнали про можливі економічні уступки чи переговори як індикатор того, що продовження військових дій залишається для неї перспективним.
Позиція України щодо перемир’я
11 жовтня Трамп оголосив про начебто досягнуту домовленість між Києвом і Москвою про припинення атак на критичну інфраструктуру. Того ж дня Зеленський уточнив, що жодних переговорів про перемир’я не було, проте Україна готова його підтримати за умови взаємності. Однак вже 12 жовтня він повідомив про російські удари по шести енергетичним об’єктам, підкреслюючи, що українські сили утримувалися від контрударів.
Президент закликає світ усвідомити: провал потенційних мирних домовленостей залежить винятково від Росії, а не від України, яка справедливо захищає свою територію. За його переконанням, саме на агресора необхідно здійснювати політичний та економічний тиск для досягнення справедливого миру.
