Відносини США та України переживають черговий випробувальний період. Дві тижні тому президент Трамп різко критикував Зеленського, одночасно укладаючи дизельну угоду з Путіним. Проте напруга в американо-українських стосунках поступово спадає, а критика Трампа з боку президента України парадоксально підвищує його рейтинги у своєї країни.
Політолог Володимир Фесенко розповів у подкасті РБК-Україна “ЦЕ БАЗА” про непередбачуваність Трампа, схожість його поведінки зі Зеленським, можливість поділу світу між США, Китаєм і Росією, а також про електоральні настрої в Україні та феномен популярності Валерія Залужного.
Чому поведінка Трампа завжди є несподіванкою
На запитання, чи винна сама Україна в конфлікті з американським президентом, Фесенко дає категоричну відповідь: причина в самому Трампі. “Коли говоримо про його настрої та ставлення до конкретних людей і ситуацій — ні в чому не можна бути впевненими. Є феномен трампівських гойдалок. Завжди все може змінитися”, — пояснює експерт.
Останній конфлікт спровокувала дизельна угода між Трампом і Путіним. За оцінкою Фесенка, росіяни свідомо розіграли цю карту. Вони запропонували Трампу 300 тисяч тонн дизелю в жовтні та 500 тисяч тонн у листопаді — чисельно невелики обсяги (половина добового споживання США), але символічно вагомі перед виборами до Конгресу 3 листопада.
“Путін зіграв на контрході, на випередження. Це спеціально під вибори. Перші партії дизелю прийдуть якраз перед голосуванням, щоб картинка була: Трамп домовився, Путін допомагає, Путін — партнер”, — розповідає політолог.
Зеленський дратує Трампа тим, що грає не за правилами
За словами Фесенка, Трамп має своє бачення вищої геополітичної ліги — місця, де діють найвпливовіші світові лідери, які між собою домовляються. “Для Трампа це Путін, Сі Цзінпін, інші світові гігантів. Але тут з’являється гравець нижчої ліги, який грає не за правилами. Він сперечається, атакує, не йде на поступки Путіну. Це дратує Трампа.
І водночас, можливо підсвідомо, Трамп розуміє, що Зеленський досягає успіху саме тому, що ламає правила, ламає стандарти. Він змушує до переговорів, не приймає пасивно нав’язане. І це викликає певну повагу, хоча Трамп її рідко демонструє”, — аналізує експерт.
Реакція Зеленського на дизельну угоду виявилася емоційною, але виваженою. Його фраза про “слабке рішення сильної держави” була порівняно стримана, проте Трампу доповіли, що його назвали слабаком. Для президента США це найбільш болюча критика, адже він себе вважає найсильнішим лідером в історії.
Дипломатична активизація: від кризи до переговорів
Нині розпочалося нове коло дипломатичної активності. Віткофф, представник Трампа, провів переговори спочатку з українцями та європейцями, потім з росіянами. Трамп заявляє, що світ найближче до завершення війни, як ніколи раніше. Однак Фесенко скептичний щодо таких оцінок.
“Про завершення зарано. Але те, що переговори відновилися — це показово. Треба робити поправку на стиль Трампа: він завжди схильний до позитивних оцінок і видає бажане за дійсне. Росіяни ж підлаштовуються під Трампа, надсилаючи позитивні сигнали. Це черговий символічний подарунок Путіна перед виборами до Конгресу”, — вважає політолог.
Суть переговорів касається не припинення вогню, а “повоєнного безпекового устрою”. Росія прагне примусити Україну визнати нейтральний статус та отримати відмову НАТО від перспективи українського членства. “Для росіян йдеться не про припинення війни, а фактично про нові поступки з боку України”, — зазначає Фесенко.
Потрійна зустріч Трампа, Путіна і Сі Цзінпіна: нова “Ялта” чи дипломатична вистава
Обговорюється можливість зустрічі трьох найвпливовіших лідерів світу на саміті АТЕС у Шеньчжені або під час G20 у грудні. Путін явно прагне цієї зустрічі, сприймаючи її як символічний еквівалент Ялтської конференції 1945 року.
“Путін явно це хоче. Навіть суто символічно. Він хоче бачити себе новим Сталіним. Сталін домовлявся з Рузвельтом і Черчиллем, а тут він буде домовлятися з найвпливовішими партнерами — Трампом і Сі Цзінпіном”, — розповідає Фесенко.
Проте експерт висловлює сумніви щодо реальної можливості такої зустрічі. “Ушаков каже, що треба узгодити час і місце, коли всі три лідери будуть разом. Але якщо це не узгоджено, значить, сам факт зустрічі ще не узгоджений”, — зауважує Фесенко.
Крім того, у кожного лідера різні пріоритети: для Трампа — денуклеаризація, для Китаю — Тайвань, для Путіна — розподіл сфер впливу та Україна. “Навіщо Китаю піднімати геополітичний статус Росії? Штати для китайців — рівні супротивники. А Росія в цій геополітичній архітектурі зайва третя сторона. Пекін буде стриманий до такої зустрічі”, — вважає політолог.
Як американський тиск парадоксально підвищує рейтинг Зеленського
Опитування КМІС, проведене з 8 по 16 жовтня, показало цікавий феномен. На початку периоду опитування, до новин про дизельну угоду Трампа і Путіна, довіру до Зеленського виявили 43% респондентів. Після появи цих новин показник стрибнув на 57%.
“Як це не парадоксально, Трамп є головним джерелом легітимності Зеленського, хоча сам цього не розуміє”, — констатує Фесенко. Це не перший випадок: після конфлікту в Овальному кабінеті у березні 2023 року рейтинг Зеленського також різко піднявся.
“Українці реагують так: ми самі вирішуємо, хто наш президент. Ні Вашингтон, ні Москва нам не указ. І чим більше Трамп виступає за зміну президента України, тим більше українці консолідуються навколо своїх інституцій влади”, — пояснює експерт.
Однак Фесенко застерігає, що рейтинги Зеленського нижчі, ніж раніше. Якщо років назад довіра коливалася близько 60%, то зараз — на рівні 54-57%.
Феномен Залужного: як військовий стає альтернативою
Дослідження групи “Рейтинг” показує, що в Україні є двоє лідерів: Зеленський (близько 23%) та Валерій Залужний (близько 20%). Далі — величезний скок, та йдуть Петро Порошенко та Михайло Федоров.
Парадокс у тому, що Залужний демонструє мінімальну медійну активність. “Це його професійні колонки з безпекових питань, іноді коментарі, але дуже рідко. Останній резонанс був у серпні, коли він критично висловився про перспективи членства України в НАТО”, — розповідає Фесенко.
На думку політолога, популярність Залужного пояснюється трьома чинниками. По-перше, для людей, які хочуть змін влади, він — прийнятна альтернатива, не конкретизуючи свої позиції. По-друге, він зберігає умовний внутрішньополітичний нейтралітет, уникаючи внутрішніх політичних воєн під час війни. По-третє, він залишається одним з головних символів героїзму ЗСУ, хоч уже більше двох років не в Україні.
“Ці три чинники разом працюють на авторитет Залужного і зберігають його рейтинг, незважаючи на те, що він довгий час вже не в Україні”, — резюмує Фесенко.
