Президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати ICC Ukraine Володимир Щелкунов наголосив на необхідності зберігання максимальних обсягів металобрухту для внутрішнього переробки. На його думку, масштабне відкриття експорту металобрухту можливе лише після доведення наявності профіциту та проведення повного економічного розрахунку.
Брухт як ресурс для вітчизняної промисловості
Матеріали, що утворюються внаслідок списання основних фондів “Укрзалізниці”, становлять важливу сировинну базу для металургійних підприємств України. Щелкунов зауважив, що кожна тонна брухту, перероблена всередині країни, зберігає додану вартість в українській економіці та підтримує робочі місця, зарплати та податкові надходження.
Внутрішня переробка металобрухту генерує множинний економічний ефект:
- збереження робочих місць у металургійній галузі;
- надходження податків від виробничих підприємств;
- витрати на енергію та логістику;
- експортна виручка від готової металопродукції.
Умови для контрольованого експорту
Щелкунов не вважає сам експорт металобрухту проблемою, проте наголошує на важливості умов, за яких він відбувається. Перед переглядом обмежень держава має визначити реальні обсяги утворення брухту та потреби вітчизняної металургії.
Якщо уряд дозволить обмежений експорт через аукціони, стартова ціна повинна становити не менше 80 євро за тонну. За квоти у 200 тисяч тонн це забезпечить близько 16 мільйонів євро надходжень до бюджету. За нульової стартової ціни держава втратить ці кошти, тоді як експортери отримають додатковий прибуток у 22,6 мільйона євро.
Прозорість у ланцюгу поставок
Особливої уваги потребують транзитні та посередницькі операції через країни ЄС. Щелкунов підкреслив, що держава має знати кінцевого покупця, фактичну ціну товару, маршрут переміщення та весь ланцюг перепродажів. Це необхідно, щоб розуміти, де формується основна маржа і хто отримує дохід.
Наслідки експорту металобрухту неможливо оцінювати лише за митними платежами. Розрахунки мають враховувати податки металургійних підприємств, соціальні внески, платежі за енергію та логістику, а також валютну виручку від реалізації готової продукції.
“Теза про те, що відкриття експорту автоматично забезпечить додатковий заробіток бізнесу, не відповідає на головне запитання: скільки від цього заробить Україна?”, – резюмував президент ICC Ukraine.
Попередня ситуація та втрати бюджету
31 грудня 2025 року Кабмін України прийняв постанову №1795, якою запроваджується нульова квота на експорт металобрухту на весь 2026 рік. До введення цього обмеження експорт невпинно зростав, проте він здійснювався через «сірі» схеми.
Попри експортне мито у 180 євро за тонну, український бюджет не отримував доходу, оскільки брухт вивозили через Польщу з нульовим митом, а потім транспортували до Туреччини. Внаслідок таких схем державний бюджет втратив понад 3 мільярди гривень.
