Штучний інтелект поступово перетворюється на невід’ємний інструмент у арсеналі фахівців найрізноманітніших галузей. Компанії активно шукають шляхи інтеграції цієї технології для оптимізації виробничих процесів і автоматизації рутинних операцій. Проте розширення застосування штучного інтелекту одночасно актуалізує важливі питання щодо змін на ринку праці, потребу в нових компетенціях та потенційних ризиків для бізнесу.
Борис Кушнірук, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру, поділився своєю оцінкою впливу штучного інтелекту на різні сегменти економіки в бліц-інтерв’ю для РБК-Україна.
Які галузі вже трансформуються під впливом ШІ
Вплив штучного інтелекту охоплює вже широкий спектр професійних напрямків — від IT-фахівців до журналістів, юристів та представників інших сфер. На думку експерта, цей перелік буде послідовно розширюватися.
Найбільш активно штучний інтелект впроваджують IT-компанії, адже розробники одночасно виступають споживачами цих технологій. Однак готовність різних організацій до впровадження залежить передусім від позиції керівництва — навіть у межах однієї галузі спостерігається значна диференціація у темпах адаптації.
Прикладом трансформації служить юридична сфера. Штучний інтелект вже здатен виконувати за кілька хвилин завдання, на які раніше юристам доводилося витрачати багато годин: аналізувати законодавчу базу, збирати релевантну інформацію та підготовлювати підвалини для експертних висновків. Однак це не означає повної заміни фахівців — людина все одно повинна верифікувати результати, затверджувати висновки та брати участь у переговорах та ухваленні фінальних рішень.
Для керівників технологія розкриває нові можливості для раціоналізації часу: допомога у підготовці доповідей, координація зустрічей, бронювання квитків та виконання інших адміністративних функцій.
Нові професії замість зникнення робочих місць
Хоча штучний інтелект певною мірою забиратиме частину функцій у окремих сферах, історичний досвід свідчить про паралельне виникнення нових напрямків діяльності. Коли з’явилися автомобілі, виникла велика потреба у механіках та спеціалістах з обслуговування. Схожі процеси відбуватимуться й надалі.
Деякі професії трансформуватимуться або зникнуть, але водночас з’являтимуться нові можливості для працевлаштування. Бушнірук оптимістично оцінює перспективи, визнаючи, що в окремих сегментах скорочення персоналу буде неминучим. Проте цей процес може розвиватися повільніше за технологічні можливості через психологічну складність для керівників при перебудові робочих процесів.
Критичні навички для конкурентоспроможності
Для працівників, діяльність яких пов’язана з інтелектуальною роботою, ключовою стає здатність ефективно використовувати моделі штучного інтелекту та правильно формулювати для них завдання. Принцип «неправильне запитання — неправильна відповідь» прямо застосовується до роботи з ШІ.
Необхідні не лише операційні вміння користування технологіями, а й глибоке розуміння предметної галузі, власні знання та спроможність визначити потрібний результат. Наприклад, при підготовці аналітичних матеріалів доцільно ставити ШІ серію уточнювальних запитань, просити підтвердження висновків конкретними прикладами. Людина залишається центром робочого процесу, змінюється лише ступінь ефективності використання потенціалу штучного інтелекту.
Майбутній попит на спеціалісти
Передбачити нові професії нині складно, як це було неможливо при появі перших автомобілів. Однак вже видно, що штучний інтелект радикально змінюватиме роботу юристів, IT-фахівців, медиків, бухгалтерів та фінансових спеціалістів. Список матиме значно ширшу географію.
Наприклад, під час розроблення інженерних проектів штучний інтелект може допомагати у розрахунках фундаментів, враховуючи проєкт, матеріали, характеристики ґрунту та інші параметри. Це підвищить якість розрахунків, однак не призведе до зникнення інженерів — їхні результати ще довго потребуватимуть верифікації людиною. Подібно тому, як перші калькулятори не замінили бухгалтерів, але змінили характер їхньої роботи.
У військовій сфері штучний інтелект уже допомагає розробляти безпілотники, враховуючи аеродинаміку, силові співвідношення та інші параметри.
Недооцінені ризики штучного інтелекту
Першорядний ризик полягає в потенційних помилках моделей. ШІ ще не завжди надає коректні відповіді, тому беззастережна довіра без верифікації інформації може привести до серйозних помилок.
Другий та не менш критичний ризик — поступова атрофія навичок самостійного мислення. Якщо працівники постійно передають завдання штучному інтелекту й перестають самостійно аналізувати інформацію, їхня аналітична спроможність деградуватиме. Це стосується не лише окремих осіб, а й суспільства загалом, адже людство може втратити компетенції, формовані протягом поколінь.
Існують й додаткові загрози, пов’язані з автономністю систем. Розробники обговорюють сценарії, за яких ШІ може намагатися уникати вимкнення або діяти всупереч намірам користувачів. Окрема проблема — можливість використання цих технологій у зловмисних цілях, зокрема розроблення автономних мікродронів, здатних самостійно визначати цілі. Такі ризики зростатимуть паралельно з розвитком технологій.
