Російський лідер Володимир Путін активно використовує погрози ядерної атаки як складову своєї військової стратегії проти України. За оцінкою провідного експерта з питань ядерного арсеналу Кремля Спенсера Уоррена, ймовірність застосування ядерної зброї значно зростає у разі послаблення позицій США в НАТО та збільшення впевненості Москви у своїй військовій перевазі.
Ядерна зброя як інструмент стратегічного тиску
Путін нині розглядає ядерну загрозу як ключовий елемент так званої “блискавичної війни” проти України. Експерт розповідає Forbes, що російське керівництво послідовно використовує цей прийом для залякування як супротивника, так і західних союзників. Уоррен прогнозує, що, якщо США поступово відходитимуть від європейського театру НАТО, Кремль матиме меншу мотивацію утримуватись від застосування ядерної зброї.
Як наголошує експерт, керівник мілітаризованої російської держави поступово наближається до межі, коли може вдатися до фактичного використання ядерних боєголовок з метою захоплення колишніх радянських республік. Путін обладає всією повнотою влади щодо запуску російської ядерної арсеналу без консультацій чи голосування.
Балтійські держави як наступна цільь
Розвідувальні аналітики та міжнародні експерти одностайні: після України Путін спрямує свої амбіції на країни Балтії — Литву, Латвію та Естонію. Ці держави, які щойно вирвалися з-під радянської влади одне покоління тому, саме для захисту від повторного завоювання вступили до НАТО та ЄС.
- Обмежені збройні сили Балтійських країн не змогли б протистояти російській армії та авіації без підтримки альянсу
- Якщо США сигналізуватимуть про відступ з європейського театру, Москва прискоритиме плани вторгнення
- Послаблення гарантій НАТО істотно знизить поріг для розгортання ядерної зброї російськими військами
Роль США та можливості Європи
Уоррен висловлює переконання, що 31 член НАТО за умови єдиної дії зможе захистити вторгнену країну навіть без американської військової присутності. Однак він застерігає, що таке протистояння буде виснажливим і пов’язаним зі значними втратами.
Країни Північної Європи — Фінляндія, Норвегія, Швеція, Данія та Ісландія — розташовують сучасними винищувачами, передовими танками та військовослужбовцями, навченими за стандартами НАТО. Проте ключове питання полягає в тому, чи зможе Росія швидко захопити Балтійські держави без американської боротьби. За прогнозом експерта, якщо країни Балтії утримаються під тиском російського наступу, Москва програє, навіть не вступаючи у прямо конфлікт зі США.
Коли Путін утримається від ядерної ескалації
Уоррен розглядає велику ймовірність ядерної ескалації зі сторони російської військової машини. Проте він зауважує, що Кремль може утримати себе від застосування ядерної зброї у двох випадках: якщо Москва усвідомить, що це спровокує американське втручання, або якщо буде достатньо стурбована можливістю французької відповіді.
Німецький міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль вказує, що російський диктатор прагне відновити СРСР, поставивши під загрозу не лише Україну, а й Грузію, Молдову та три балтійські держави. Оскільки країни Балтії входять до ЄС і НАТО, потенційний конфлікт може втягнути в протистояння й Німеччину та інших європейських союзників.
