Китай досягнув нового етапу в розвитку морської енергетики: цього тижня в четвер запущена перша в країні плавуча вітрова платформа з натяжною системою (TLP). Проєкт «Haiyou Anlan» став знаковою подією для глибоководної відновлюваної енергетики регіону та світу загалом.
За словами Китайської національної офшорної нафтової корпорації (CNOOC), встановлена потужність платформи становить 16 МВт. Вона є першою такої конструкції в Китаї та найбільшою за потужністю турбін серед всіх світових аналогів. Розташована платформа в басейні гирла річки Перлин, приблизно за 200 км на південний схід від Шеньчженя у провінції Гуандун.
Унікальні характеристики установки
Глибоководна вітрова платформа знаходиться на беззаконній глибині близько 136 метрів і віддалена на 136 км від узбережжя — це робить її самою віддаленою та найглибше розташованою установкою серед подібних систем. Споруда має висоту майже як 110-поверховий хмарочос, а її конструкція розраховується на тайфуни 17-го рівня.
Технологія натяжних опор (TLP) кардинально відрізняється від традиційних морських фундаментів. На відміну від них, платформа плавує на корпусах, утримуваних на місці вертикальними натяжними тросами, закріпленими на дні океану. Це забезпечує стабільність установки і обмежує її рухи під впливом хвиль та течій.
- Вага конструкції — близько 7 800 тонн
- Площа охоплення — 7,5 стандартних футбольних полів
- Очікуваний термін служби — 25 років
- Щорічна генерація енергії — близько 54 мільйонів кВт·год
Екологічна вигода і технологічні переваги
Після повноцінного запуску глибоководна вітрова станція повинна постачати електроенергію безпосередньо нафтовому родовищу Луфен, замінюючи традиційні енергоносії. Це дозволить щорічно зекономити близько 15 000 м³ мазуту та скоротити викиди CO₂ на приблизно 35 000 метричних тонн.
Платформи TLP використовують менше сталі на кожен мегават встановленої потужності порівняно з напівзанурюваними аналогами, займають менше морського простору та демонструють більшу стабільність. Однак ця технологія залишається однією з найскладніших у морській енергетиці, вимагаючи надзвичайно точної інженерії та монтажу.
CNOOC розробила для проєкту спеціалізовані системи швартування, високоточну технологію закріплення якорів і системи будівництва з використанням кількох типів обладнання. Інженери застосували тривимірне моделювання морських умов, щоб забезпечити підводні з’єднання з точністю до міліметра.
Стратегічне значення для енергетичного переходу Китаю
На думку директора Китайського центру досліджень енергетичної економіки при Сяменьському університеті Ліня Боцяна, проєкт вказує на майбутній напрямок розвитку офшорної вітроенергетики. Плавучі системи дозволяють вийти за межи прибережної зони й використовувати більш сильні вітрові ресурси в глибших морських районах.
Розширення глибоководної вітроенергетики матиме важливе значення для енергопостачання Китаю: понад 80% вітрових і сонячних ресурсів зосереджені в західних регіонах, тоді як основні центри споживання розташовані на сході. Розвиток офшорних потужностей може наблизити чисту електроенергію до головних центрів попиту та скоротити залежність від передачі енергії на великі відстані.
Хоча ключові технології для великих турбін і плавучих платформ в Китаї вже стали зрілими, основною проблемою залишаються витрати на впровадження. Попри це, проєкт «Haiyou Anlan» демонструє потенціал подальшого розширення морської енергетики в регіоні та світі.
