Дослідники виявили надзвичайне свідоцтво поведінки древніх морських хижаків. Під час буріння поблизу норвезького газового родовища Тролль, за 50 кілометрів від сучасного узбережжя Норвегії, знайшли 20 фрагментів скам’янілої блювоти плезіозаврів, які жили близько 160 мільйонів років тому.
Розміри цих скам’янілих утворень варіюються від волоського горіха до манго. Палеонтолог Дірк Кнауст із компанії Equinor дослідив знайдені зразки та виявив у них рештки різноманітних молюсків та інших морських організмів із твердими оболонками.
Як виживали давні морські хижаки
Плезіозаури харчувалися на морському дні, перетравлюючи м’які частини здобичі. Проте тверді оболонки молюсків накопичувалися в їхньому шлунку, і тварини мали позбуватися їх через блювання. Дослідник припускає, що плезіозаври наближалися до мілководдя після полювання, щоб відпочити або поспати — саме тоді вони, ймовірно, й позбувалися неперетравлених решток.
Особливо цікаво, що скам’янілості знайшли в районі давньої річкової дельти, де вода була менш солоною. Молюски ж, рештки яких виявилися у скам’янілій блювоті плезіозаврів, потребували стабільного рівня солоності і навряд чи могли жити там у великій кількості. Це свідчить про те, що хижаки переносили свою здобич зі стабільніших морських районів ближче до берега.
Чому ці знахідки такі цінні
- Плезіозаври — одні з найуспішніших морських хижаків юрського періоду, представники групи криптоклідідів досягали 4–8 метрів завдовжки
- Скам’янілості збереглися завдяки щільній структурі та захисному шару слизу
- Більшість подібних утворень розмивали хвилі та припливи, однак окремі швидко накривалися осадовими породами
- Частина решток потрапила в нори ракоподібних на морському дні, де також могла частково зберегтися
Для палеонтологів така скам’янілість блювоти має особливу цінність, адже дає змогу буквально «зазирнути» у раціон давно вимерлих тварин. Дослідники зазначають, що визначити походження цих решток спочатку було непросто, однак їхній розмір і склад допомогли виключити дрібних хижаків, акул та крокодилів. Найбільш імовірними «авторами» виявилися саме плезіозаври.
Не виключено, що подібні знахідки чекають на науковців і в інших місцях. Зокрема, вчені припускають, що рештки плезіозаврової блювоти можуть бути й на знаменитому Юрському узбережжі Великої Британії.
